Станом на травень у Єдиному державному реєстрі значаться 15 компаній із позначкою про непрозору структуру власності. Йдеться передусім про небанківські фінансові установи, які згідно з законодавством мають розкривати власників бізнесу. Проте частина компаній із таким маркуванням взагалі не підпадає під регулювання Національного банку, що свідчить про помилки в роботі реєстру. Про це повідомляє «Опендатабот».
Нагадаємо, з вересня 2022 року набули чинності зміни до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб», які передбачають фіксацію непрозорої структури власності у державному реєстрі щодо компаній під наглядом НБУ. Це, зокрема, страхові компанії, фінансові установи, кредитні спілки, ломбарди та недержавні пенсійні фонди.
Щоб працювати легально, компанія має отримати ліцензію Нацбанку. Умовою цього є прозора структура власності. Наявність наступних ознак може бути підставою для санкцій:
- відсутність визначеного кінцевого бенефіціара або наявність номінальних власників;
- циклічна структура володіння – коли компанії володіють одна одною через складний ланцюг;
- незаконне використання трастових схем;
- зміни у структурі без погодження з Нацбанком.
У разі виявлення подібних порушень регулятор може оштрафувати компанію, відкликати ліцензію або взагалі виключити її з Державного реєстру фінансових установ. Так, наприклад, торік НБУ позбавив ліцензії страхову компанію «Просто страхування» саме через виявлену непрозорість структури власників.
Однак, як з’ясувалося, не всі компанії з відповідною позначкою в реєстрі підпадають під нагляд НБУ. Серед них виявилися й ОСББ, фірми з оренди нерухомості та агропідприємства – бізнеси, що не мають юридичного обов’язку звітувати про структуру володіння перед Нацбанком.
Аналітики наголошують: це свідчить про неузгодженість між держорганами та про помилки у функціонуванні реєстру. Мін’юст, як відповідальний за його ведення, не забезпечує належного моніторингу внесення та перевірки інформації.








Залишити коментар