Сергій Корецький, новий прем’єр-міністр України, 20 липня провів дебютну телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Уряд має намір продовжити виконання необхідних зобов’язань і розраховує на відкриття переговорних кластерів без затримок. Масштабний спецпроєкт «Главкому» під назвою «Вступаємо в ЄС?» детально розбирає наслідки виконання вимог для держави, громадян та компаній.
Багато українців помилково вважають процес вступу виключно позитивним етапом, що принесе фінансову підтримку і вільний ринок. Насправді євроінтеграція стане болісною «шоковою терапією», яка повністю переформатує звичне законодавство та економіку. Процедура включає шість кластерів та 33 підрозділи, які відкриваються і закриваються поступово після аналізу законів. Головним є перший кластер «Основи», відкритий 15 червня, який задає темп іншим реформам. Досвід Балкан доводить надзвичайну тривалість цього складного шляху.
Досвід балканських держав
- Хорватія — старт у жовтні 2005 року, процес тривав 8 років, країна вже в ЄС
- Сербія — старт у січні 2014 року, процес триває 12 років
- Чорногорія — старт у червні 2012 року, процес триває 14 років
- Північна Македонія — старт у березні 2022 року, процес триває 4 роки
Принцип вільної конкуренції в ЄС вимагає надання європейським компаніям рівного доступу до держзакупівель, через що українська обов’язкова локалізація буде скасована. У 2026 році показник обов’язкової української складової у техніці сягнув 30%. Програма «Шкільний автобус» спрямувала мільярди гривень вітчизняним виробникам через Prozorro у попередні роки. Відмова від локалізації змусить заводи конкурувати напряму з гігантами на кшталт Mercedes чи Solaris.
Навіть чинні правила працюють зі збоями, що підтверджує директор Київського машинобудівельного заводу Олег Безвершенко. Попри сорока відсоткову українську складову, крани підприємства програють через дорожчу логістику і паливо, а також через бюрократію під час отримання державних грантів. Польща свого часу розв’язала схожу проблему дешевими кредитами на модернізацію для заводу Solaris, який згодом став лідером ринку.
Тотальна європейська прозорість покладе край масовим виплатам зарплат у конвертах. У тіні перебуває до 40% українського ВВП через високе податкове навантаження на легальну працю. Перевірки львівських ресторанів виявили значний розрив між офіційними окладами та реальними пропозиціями на ринку праці. Повна легалізація змусить підприємців або підвищувати ціни, або припиняти роботу, як це вже відбувалося під час реформ у Румунії.
Вимоги щодо верховенства закону передбачають повну незалежність судів та Антимонопольного комітету для усунення впливу олігархів. Збільшення конкуренції потенційно знизить ціни для споживачів, хоча монополісти чинитимуть опір. Судові баталії навколо азотного холдингу Ostchem яскраво ілюструють складність подібних процесів. Румунський досвід створення спеціального антикорупційного управління доводить дієвість подібних жорстких заходів.
Відкриття базисних розділів означає початок серйозних випробувань для всієї економіки. Скасування преференцій та жорсткий податковий контроль створять серйозні проблеми для частини бізнесу. Попри неминучу болісність реформ, це єдиний шлях до повноправної інтеграції.
Залишити коментар