Спроби Дональда Трампа пришвидшити завершення війни знову створили хвилю політичного тиску на Київ. Україна відмовляється від територіальних поступок без гарантій безпеки, а Москва використовує переговорний процес як інструмент впливу.
Минулої весни, за даними авторів матеріалу, представники розвідок України, Росії та США намагалися створити секретний проєкт мирної угоди. Ця робота швидко змінилася новими, але хаотичними переговорами, до яких долучився особистий посланець Трампа Стів Віткофф. Саме його контакт з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим став основою чергового плану, що, за оцінками американських чиновників, міг бути спробою Росії вплинути на санкційний режим.
“Це операція з впливу, замаскована під мирний план”, – зазначив один з американських посадовців.
Усе це відбувалося паралельно із спробами Вашингтона нав’язати Києву компроміси, які виглядали вигідними насамперед Кремлю. За вже звичною схемою: США роблять крок, схильний до російських інтересів, союзники України намагаються його пом’якшити, Росія відкидає результат, а тиск на Київ лише зростає.
Москва прагне зірвати санкційний фронт
Посилена активність навколо переговорів збіглася з появою інформації, що адміністрація Трампа пропонує європейцям масштабні бізнес-угоди з РФ, частково профінансовані за рахунок заморожених російських активів. Європейські країни ж мають протилежний план – спрямувати ці кошти на допомогу Україні.
У Кремлі ж зберігають жорстку лінію. Хоча Трамп заявив, що Росія повністю погодила його план, записи свідчать інше. За кілька днів до його слів радник Путіна Юрій Ушаков заявив, що російський лідер має “критичне, навіть негативне ставлення” до такої ініціативи.
Попри це, в інформаційному полі Трамп переклав відповідальність на Київ, стверджуючи, що президент України не ознайомився з документом. Реальність була іншою.
Публічний тиск і риторичні маневри
Український президент 8 грудня чітко дав зрозуміти, що поступатися територіями без реальних гарантій безпеки не буде. Він наголосив, що бачення миру у Києва та Вашингтона суттєво різняться. Трамп відповів різко, заявивши, що Україна нібито програє війну, а Зеленський “узурпував владу, уникнувши виборів”.
Зеленський зазначив, що готовий до виборів, якщо США та Європа зможуть гарантувати безпеку їх проведення.
Для українського суспільства ця теза звучала радше як жест, ніж реальний план. Але вона продемонструвала глибоку тривогу Києва та потребу показати готовність до руху. Особливо на тлі тверджень, що Трамп хоче “домовленості до Різдва”, які автори назвали перебільшеними, хоча сам тиск на Україну відчутний.
Європейський дипломат, кажуть автори, охарактеризував останні вимоги як “класичну психологічну операцію Трампа”.
На фронті – складніше, ніж у переговорах
На полі бою ситуація залишається напруженою. Хоча російські сили роками не можуть зробити суттєвого прориву, інтенсивність боїв зростає. Одночасно Україна переживає економічний тиск, а Захід дискутує над використанням російських активів – рішення, що може змінити баланс ресурсів на користь Києва.
Показово, що в Білому домі вже заявили: Трамп розчарований обома сторонами конфлікту. Його речниця Керолайн Левітт сказала, що американський лідер більше не хоче “зустрічей заради зустрічей”.
Сам Зеленський окремо відзначив, що у пропонованому США “компромісі” щодо Донбасу є ключова проблема: американська сторона вважає, що ЗСУ мають вийти з Донецької області, а російська армія – не зайти. Але, як наголосив президент, незрозуміло, хто саме і як контролюватиме такі домовленості.
Переговори тривають. Але їхня логіка залишається незмінною – Кремль шукає способи зняти санкції, Вашингтон пропонує ініціативи, які грають на руку Росії, а Київ змушений тримати оборону не лише на фронті, а й у дипломатії.
Залишити коментар