Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». За документ проголосували 236 народних депутатів.
Метою ініціативи є підвищення ефективності стягнення боргів і недопущення відчуження майна боржниками до повного погашення заборгованості. Законопроєкт також має на меті спростити виконавчі процедури за рахунок цифрових інструментів.
У разі набрання чинності нові норми заборонятимуть боржникам продавати рухоме й нерухоме майно, поки борг не буде повністю сплачено. Це дасть змогу стягувачам швидше накладати арешти та запобігати переоформленню власності на інших осіб.
Документ передбачає об’єднання Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами. Територіальні підрозділи МВС будуть зобов’язані відмовити боржнику в реєстрації транспортного засобу та повідомити про це виконавців. Нотаріуси, у свою чергу, не зможуть посвідчити договори купівлі-продажу чи іпотеки, якщо власник майна фігурує в реєстрі боржників.
Законопроєкт також запроваджує автоматичне погашення заборгованостей – у разі надходження коштів на рахунок стягувача система має самостійно знімати обмеження. Це, за задумом авторів, має зробити процес стягнення боргів швидшим і прозорішим.
Втім, не всі парламентські фракції підтримали документ. Єдиною політичною силою, яка проголосувала проти, стала «Батьківщина».
Лідерка фракції Юлія Тимошенко розкритикувала законопроєкт, назвавши його «аморальним» щодо українців, які під час війни втратили майно чи доходи. Вона наголосила, що нові норми фактично дозволяють забирати у людей єдине житло, якщо воно потрапляє під арешт через борги.
«Це вже третя спроба протягнути подібний документ. У ньому прямо зазначено, що навіть під час війни можна забрати в людини єдине житло за борги. Це означає перетворити країну в країну безхатьків. Хто сьогодні наважиться натиснути кнопку за таке рішення?» – заявила Тимошенко.
За її словами, закон передбачає, що якщо людина або підприємство має хоча б одну гривню заборгованості, то автоматично потрапляє до реєстру боржників. Після цього без рішення суду можуть блокувати рахунки та накладати арешт на майно.
Політикиня також наголосила на вибірковому підході до учасників ринку. Вона вказала, що для комерційних банків законопроєкт передбачає винятки – їхні рахунки та активи блокуватися не будуть, що створює нерівні умови.
Уряд і парламентські комітети, які розробляли документ, переконані, що цифровізація виконавчого провадження дозволить зменшити кількість зловживань, зробить процес автоматизованим і прозорим. Однак дискусії навколо меж повноважень виконавців і захисту прав боржників, ймовірно, триватимуть до другого читання.
Залишити коментар