Нафтова дружба тріщить: чому Пашинський атакує свого екссоратника Тищенка
Головна Публікації Нафтова дружба тріщить: чому Пашинський атакує свого екссоратника Тищенка
Публікації

Нафтова дружба тріщить: чому Пашинський атакує свого екссоратника Тищенка

Поділитися
Поділитися

Скандальна справа так званих «нафтопродуктів Курченка» набирає нових обертів. Після кількох років слідства та таємного вироку одному з фігурантів, колишньому бізнес-партнеру Сергію Тищенку, головний політичний гравець цієї історії — екснардеп Сергій Пашинський — пішов у наступ. Його команда намагається оскаржити рішення суду, яке фактично звільнило Тищенка від покарання.

Йдеться про гучне розслідування щодо привласнення арештованих нафтопродуктів часів режиму Януковича, що належали олігарху Сергію Курченку. За даними слідства, ці нафтопродукти мали бути передані у власність держави, однак в результаті оборудки осіли у приватних структурах, наближених до Пашинського та його партнера Тищенка.

Понад 900 мільйонів збитків для держави

12 лютого 2024 року детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру колишньому народному депутату Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та низці інших осіб у заволодінні 97 тисячами тонн арештованих нафтопродуктів. Сума збитків, за оцінками слідства, сягнула понад 967 млн грн.

За версією детективів, Пашинський використав свій політичний вплив, аби домогтися передачі арештованого пального державному підприємству, очільники якого перебували під контролем його партнера Тищенка. Далі це підприємство продало паливо компаніям із групи Тищенка за заниженими цінами. Потім нафтопродукти реалізовувалися на комерційних заправках, а прибуток розподілявся між бенефіціарами схеми.

Офіційно паливо ніби передали для потреб Міністерства оборони, але, як з’ясувалося, військові отримали лише 1,6% від «курченківських» запасів. Решта нафтопродуктів закуповувалася у тих же фірм Тищенка, що імпортували пальне з Росії та Білорусі. При цьому армії товар продавали удвічі дорожче, ніж своїм приватним компаніям.

У 2020 році суд ухвалив рішення про конфіскацію цих нафтопродуктів і коштів від їх реалізації на користь держави. Але фактично все майно до того часу вже було розпродане, а прибутки — привласнені учасниками схеми.

Таємний вирок і гнів Пашинського

Цієї весни Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок бізнесмену Сергію Тищенку, проте деталі рішення залишилися засекреченими. Відомо лише, що його засудили до восьми років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном три роки — без конфіскації майна.

Найгучніший момент — компенсація збитків. Хоча держава втратила понад 820 млн грн, Тищенко, за даними ЗМІ, зобов’язаний виплатити лише близько 30–35 млн грн. Ба більше, проти нього відкрита справа про банкрутство як фізичної особи.

Такий «м’який» вирок викликав обурення у Пашинського та його захисту. Адвокат екснардепа Тарас Пошиванюк заявив, що суд «грубо порушив процесуальні норми», не допустивши представників Пашинського до участі у засіданні, а також необґрунтовано визначив мізерну суму компенсації.

Пашинський та ще один підозрюваний — екскерівник «Укртранснафтопродукту» Олександр Горбунов — подали апеляційні скарги, стверджуючи, що угода між Тищенком і прокурором порушує їхні права та презумпцію невинуватості.

Нафтова дружба тріщить: чому Пашинський атакує свого екссоратника Тищенка

Чи «зливає» Тищенко колишніх партнерів

Ключовий нюанс угоди Тищенка — він зобов’язався давати викривальні свідчення проти інших учасників справи. Відповідно до КПК, у разі відмови від співпраці прокурор може скасувати угоду, і тоді бізнесмен повернеться на лаву підсудних.

Апеляційна палата ВАКС уточнила, що Тищенко може бути допитаний у межах інших проваджень, але його свідчення не повинні порушувати права чи презумпцію невинуватості інших осіб, у тому числі Пашинського.

Водночас адвокати Пашинського не виключають, що колишній партнер може «здати» їхнього клієнта, аби зберегти власну свободу. Цей ризик, за словами юристів, і став однією з причин апеляції.

Судові баталії та журналістський інтерес

У справу втрутилася навіть журналістка телеканалу «Еспресо» Тетяна Шустрова, яка також подала апеляційну скаргу. Вона заявила, що, за її підрахунками, Тищенко погодився компенсувати державі менше 200 млн грн замість встановлених 967 млн грн, і при цьому не має реальних фінансових можливостей виконати зобов’язання.

Шустрова вказала, що така угода не відповідає суспільним інтересам, адже держава фактично не отримає компенсації збитків. Проте суд відмовив у розгляді її скарги, зазначивши, що журналістка не є стороною кримінального провадження. Аргументи про «суспільний інтерес» судді назвали «абстрактним поняттям».

У підсумку апеляційні скарги всіх учасників — Пашинського, Горбунова та журналістки — залишили без задоволення. Тепер у них залишається лише остання інстанція — Верховний Суд.

Тим часом сама справа «нафтопродуктів Курченка» формально завершена: досудове розслідування закінчено ще у січні, а матеріали передані стороні захисту. Проте, схоже, політичні та особисті розбірки між колишніми соратниками лише починаються.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Демографічний виклик: чому відбудова України залежить не від грошей, а від людей
Публікації

Демографічний виклик: чому відбудова України залежить не від грошей, а від людей

Сьогодні обговорення демографії часто обмежується лише статистикою мігрантів. Це занадто вузький погляд....