Багаторічна модель існування української залізниці, де прибутки від перевезення руди та зерна покривали збитки від руху пасажирських потягів, остаточно зруйнована. Експерти констатують: ресурс внутрішнього крос-субсидіювання вичерпано, а “Укрзалізниця” опинилася перед обличчям системної кризи.
Через повномасштабну війну та втрату промислових гігантів залізнична мережа щороку втрачає мільйони тонн вантажів. Кожна закрита шахта чи зупинена електростанція – це миттєве “мінусування” до 5 мільйонів тонн вантажної бази. Ситуацію погіршує і катастрофічне зникнення транзитних потоків, які до 2013 року були найбільш маржинальним джерелом доходу для компанії. На цьому тлі пасажирський сегмент також демонструє спад: порівняно з доковідним 2019 роком, кількість пасажирів у далекому сполученні скоротилася з 55 до 25 мільйонів осіб.
Держава як замовник: перехід на рейки PSO
Колишній директор департаменту пасажирських перевезень УЗ наголошує, що залізниця продовжує нести величезні адміністративні та постійні витрати, які не залежать від того, скільки людей скористалося вагонами. Вихід вбачають у впровадженні механізму PSO (Public Service Obligation) – прямої виплати з бюджету за виконання соціально важливих рейсів.
«Хто замовляє – той і платить. Закони економіки, як і закони фізики, не можна ігнорувати чи замовчувати», – резюмує фахівець.
Для порятунку системи необхідно розробити чіткий алгоритм взаємодії:
- Визначення офіційного замовника соціальних перевезень.
- Встановлення прозорих критеріїв для “соціальних” маршрутів.
- Фіксація справедливої різниці між пільговим тарифом та реальною собівартістю поїздки (наприклад, коли пасажир платить 300 грн за квиток ціною 1200 грн).
Пастка тарифів та боргове навантаження
Спроби розв’язати проблему простим підвищенням цін на вантажні перевезення можуть мати зворотний ефект. Внутрішні дослідження компанії свідчать: здорожчання тарифів на 20% спровокує майже ідентичне падіння вантажопотоку – на 19%. Бізнес просто піде на автошляхи або взагалі відмовиться від логістики.
Сьогодні “Укрзалізниця” обтяжена боргами на суму понад 1 мільярд доларів. Компанія гостро потребує реструктуризації та анбандлінгу, проте критичним залишається питання поточної ліквідності. Поки народні депутати закликають виділити з бюджету 26 мільярдів гривень для підтримки фінансової стабільності та пасажирського сектору, уряд зміг спрямувати лише 16 мільярдів. Без повного покриття дефіциту залізниця ризикує залишитися інструментом соціальної підтримки, на який у самої компанії просто немає грошей.
Залишити коментар