Запропонований США план врегулювання війни несподівано посилив позиції Володимира Зеленського всередині країни, водночас створивши для нього один з найважчих дипломатичних викликів від початку вторгнення.
Аналітики відзначають: український президент знову продемонстрував здатність діяти активніше саме в моменти максимального тиску. Віктор Шлінчак з Інституту світової політики підкреслив, що “коли Зеленського заганяють у кут, він схильний переходити в наступ”.
У тексті підкреслюється, що за роки війни Зеленський став вправним політичним комунікатором. Саме на тлі критичного браку боєприпасів він перенаправив ресурси на внутрішнє виробництво безпілотників, а в період падіння підтримки у США повернув увагу Конгресу численними емоційними зверненнями.
Видання зазначає, що нинішня стратегія Києва стала продовженням цієї лінії. Зеленський активно звертався до європейських союзників щоразу, коли на нього посилювався тиск з боку адміністрації Дональда Трампа. Саме так він відреагував і на представлений Вашингтоном план з 28 пунктів.
Протягом вихідних президент провів серію телефонних розмов з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Канади та Японії. Це завершилося їхньою спільною заявою з вимогою переглянути найбільш чутливі для України пункти документа – насамперед щодо зміни кордонів та скорочення чисельності українських військ.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова високо оцінила його дипломатичний вплив:
“Я не бачила нікого, хто був би більш ефективним, ніж він, в отриманні від Європи того, чого я ніколи не вважала можливим”.
За її словами, комунікація є “його суперсилою”, а здобуті Києвом гроші, зброя і політична підтримка – результат саме цієї здатності.
Попри те, що американська ініціатива сприймається як один з найсерйозніших викликів для України, у внутрішній політиці вона раптово відіграла протилежну роль. План відвернув увагу від корупційного скандалу, який зачіпав президентське оточення і створював ризики для роботи уряду. Це дозволило Зеленському повернутися до ролі головного державного переговорника.
Він представив пропозицію США як вибір між втратою підтримки Вашингтона і політичною “втратою гідності” у разі прийняття російських умов. При цьому Зеленський одночасно дав зрозуміти суспільству, що тиск на Київ виходить саме від американської сторони – і таким чином дистанціювався від найсуперечливіших пунктів плану.
Політичний аналітик Віктор Шлінчак наголошує, що на переговорах українці ймовірно підтримають президента, оскільки Зеленський для більшості залишається єдиним офіційним представником, який уособлює переконання суспільства щодо неприпустимості капітуляційних умов.
За оцінками експертів, дипломатичний тиск і потреба консолідації можуть знову стати тим середовищем, у якому Зеленський найефективніший – у ролі політика, здатного мобілізувати союзників і грати на межі можливого.
Залишити коментар