Справжня війна Росії проти Заходу вже триває на «нульовому» етапі, проте Європа досі воліє залишатися в режимі мирного часу. Про це заявила Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, у новому випуску проекту «Сили вибору» з Ольгою Айвазовською. Ключовим інструментом протистояння мають стати 300 млрд доларів активів російського Центробанку, знерухомлених ще 28 лютого 2022 року. Наразі ці кошти фактично перетворилися на заручників великої геополітики та агентурних ігор Кремля.
Ці гроші досяжні.
Найбільша частка російських активів, понад 180 млрд євро, сконцентрована у бельгійській фінансовій установі Euroclear. Решта сум розпорошена між Японією (30–40 млрд доларів), США (близько 5 млрд) та іншими країнами G7, такими як Велика Британія, Канада, Швейцарія та Австрія. Цікаво, що Франція спочатку заявляла про 22 млрд євро заморожених коштів, але згодом почала уникати підтвердження цієї цифри.
Це питання справедливості.
Західні партнери часто використовують юридичні та політичні аргументи проти повної конфіскації, посилаючись на суверенний імунітет. Проте група міжнародних юристів на чолі з Філіпом Зеліковим доводить, що передача цих активів Україні є законним контрзаходом. Мета такого кроку – змусити агресора виконувати міжнародні зобов’язання, включаючи виплату компенсацій, обсяг яких на кінець 2025 року сягнув майже 600 млрд доларів. Російські активи покривають лише половину цих збитків.
Параліч через страх та лобізм
Москва активно використовує агентів впливу та «корисних ідіотів» для блокування передачі коштів Україні.
Шокуючим прикладом стала історія французького банкіра Олів’є Юбі, про діяльність якого йдеться у розслідуванні EUobserver та Dossier Center від грудня 2025 року. Він не лише переконував українських активістів у неможливості отримання активів, а й чинив тиск на керівництво Euroclear. Коли гендиректорка установи відмовилася йти на діалог з росіянами, банкір перейшов до особистих погроз на адресу її родини.
Росіяни діють скрупульозно.
Головна мета Кремля – зробити активи максимально паралізованими, щоб вони роками лежали без руху в судових розглядах. Москва вже давно «списала» ці гроші, але прагне за будь-яку ціну не допустити їхнього використання Києвом. При цьому європейські столиці часто ховаються за вето Віктора Орбана, який регулярно блокує рішення ЄС, виторговуючи преференції для себе.
Франкенштейн вийшов з-під контролю.
Останнім часом Орбан почав блокувати навіть ті ініціативи, де він залишався єдиним противником серед 27 країн. Це змусило Брюссель змінити тактику: тепер рішення про продовження санкцій щодо активів прийматимуться кваліфікованою більшістю, а не одноголосно. Така реформа дозволить уникнути ситуації, коли безпека всього континенту залежить від одного лідера, якого може перекупити Кремль.
Стратегія національного добробуту
Україні варто не просто витратити ці кошти, а створити на їхній основі аналог Норвезького суверенного фонду.
Зараз дохідність російських активів у Euroclear становить лише 2,5% річних через обмеження на інвестування лише в облігації ЄЦБ. Натомість фахове управління за моделлю норвежців дозволило б заробляти в середньому 6,5% на рік. Завдяки складному відсотку за 15–20 років сума в 300 млрд доларів може подвоїтися або навіть потроїтися.
Потрібна незалежна інституція.
Такий фонд міг би базуватися в Брюсселі під управлінням найкращих світових інвестбанкірів та представників України. Це забезпечило б довгострокову фінансову гарантію безпеки та ресурс для відбудови країни незалежно від політичних коливань у столицях партнерів. Голос Києва у цій структурі має бути вирішальним.
Міжнародні зобов’язання Росії – це ж не тільки зупинити війну. Це і деокупувати всю територію України, і виплатити компенсації за збитки
У той час як Європа вагається, Росія де-факто націоналізує західний бізнес на своїй території через механізми «тимчасового управління». Збитки іноземних компаній від дій Кремля наприкінці 2023 року вже перевищили 100 млрд доларів. Західні бізнеси стали заручниками, через яких Москва тисне на уряди у Вашингтоні, Парижі та Берліні.
Це грабунок серед дня.
Незважаючи на тиск, кампанія Make Russia Pay набирає обертів завдяки активності українських громад у понад 100 містах світу. Громадянське суспільство змогло нормалізувати ідею конфіскації, яку ще два роки тому вважали неможливою. Попереду – вирішальна битва за репараційний кредит, де кожен голос українця за кордоном залишається вагомим інструментом тиску на місцевих політиків.
Західні партнери мало що конфіскували в межах так званого намагання уникнути санкцій. Тоді як їхні активи, їхні бізнеси росіяни фактично грабують серед білого дня
Часу у Європи обмаль, адже вже наступного року відбудуться вибори у Франції, де можливий прихід до влади праворадикалів. Якщо зараз не зафіксувати юридичні механізми використання російських грошей, Україна ризикує залишитися без ресурсів для довгострокового відновлення. Російське золото має працювати на перемогу вже сьогодні.
Залишити коментар