Петиції у Києві за останнє десятиліття стали інструментом, що дозволяє мешканцям впливати на міську політику та висловлювати позицію щодо найгостріших питань. Від захисту історичних пам’яток до боротьби з московським впливом — саме такі теми найчастіше змушували киян голосувати масово та швидко.
Герої на мапі Києва
Найбільшу підтримку серед мешканців столиці отримували петиції про перейменування вулиць на честь загиблих захисників України. Показовим прикладом стала ініціатива народної артистки Ади Роговцевої щодо вшанування Дмитра Коцюбайла (Вовка да Вінчі) — її петиція набрала понад 13 тисяч підписів менш ніж за добу.
Протистояння з Московським патріархатом
Ще у 2015 році, коли інструмент електронних петицій щойно запрацював, кияни почали масово висловлюватися проти присутності церков Московського патріархату. Петиція щодо передачі Києво-Печерської лаври Київському патріархату швидко набрала необхідну кількість голосів. Проте на неї з’явились одразу дві проросійські контр-петиції. Їх подали, зокрема, Сергій Крюков та колишній депутат Василь Волга — лідер тепер забороненої партії «Союз лівих сил». Втім, жодна з них не була підтримана міською владою.
«Петицію про знесення МАФу московських попів на Десятинній підтримали багато киян. Лише через роки вона була реалізована», — згадує голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.
Захист зелених зон та культурної спадщини
Кияни неодноразово виходили на захист міського простору через петиції. Серед найбільш популярних ініціатив — збереження Поштової площі, скверу Небесної Сотні, археологічних знахідок та інших знакових місць у центрі столиці. Громадськість доводила, що петиції здатні мобілізувати значну кількість підписів, коли йдеться про культурну ідентичність міста.
Механіка і виклики електронної демократії
Заступник директора «Центру розвитку інновацій» Михайло Лейченко зазначає, що для реалізації петиції у Києві призначається відповідальний чиновник. Спільно з автором напрацьовується дорожня карта дій, а також передбачено щомісячний звіт щодо виконання. З часом положення про петиції було доопрацьовано, що зробило систему однією з найпрозоріших серед обласних центрів.
Найвищий рівень активності киян спостерігався на старті проєкту — тоді інструментом скористався майже мільйон громадян. Нині ця цифра зросла до 1,7 мільйона, що становить приблизно 40% мешканців столиці.
«Петиції втрачають ефективність, коли відповідь влади затягується або змінюються відповідальні особи. Водночас це точний індикатор суспільних запитів, на який потрібно реагувати ще до завершення голосування», — наголошує Лейченко.
Актуальні ініціативи
Сьогодні триває збір підписів за петиції щодо збереження Житнього ринку, а також відставки депутата Дениса Москаля з посади голови екологічної комісії. Ці теми, як і раніше, стосуються питань урбаністики, прозорості міської політики та збереження історичного обличчя Києва.
На рівні держави електронні петиції також відіграють роль: раніше президент Володимир Зеленський офіційно відреагував на звернення щодо ветування закону №12089 про захист прав добросовісних набувачів.
Залишити коментар