Події 25 листопада 2018 року, коли Росія відкрито напала на українські кораблі в Керченській протоці, стали точкою, після якої Київ уперше оголосив воєнний стан. Інцидент, що починався як плановий перехід трьох суден, переріс у демонстративну силову операцію РФ з арештом 24 військових.
Українські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу» рухалися запланованим маршрутом, про який заздалегідь повідомили російській стороні. Однак уранці 25 листопада російські служби одночасно давали різні сигнали: одні порти підтверджували дозволений прохід, інші вимагали розвороту. Напруга зросла, коли до українських кораблів наблизилися російські судна, зокрема «Дон» і «Суздалець». Саме «Дон» протаранив український буксир.
Росія оперативно підтягнула бойову авіацію і заблокувала протоку, встановивши суховантаж під аркою мосту. Ввечері, коли українські моряки вже покидали 12-мильну зону, російські силовики відкрили вогонь. Пошкоджені «Бердянськ» і «Нікополь» були змушені зупинитися, після чого спецпризначенці РФ захопили всі три судна та екіпажі. Троє українців отримали поранення.
Уже за два дні всі 24 військовослужбовці опинилися в московському СІЗО «Лефортово», де російські суди «автоматично» продовжували запобіжні заходи. Формальне звинувачення – «незаконний перетин кордону». Лише у вересні 2019 року моряки повернулися додому в межах великого обміну між Україною та РФ.
Захоплені кораблі Росія передала Україні у відкритому морі біля Тарханкута 18 листопада 2019 року. Після огляду стало очевидно, що зі суден зникло обладнання – від радіостанцій і техніки до документації. Попри пошкодження, після ремонту катери повернулися до служби. У 2022 році «Нікополь» знову постраждав – цього разу від удару дрона «Ланцет».
Події листопада 2018 року спричинили негайну реакцію Києва. РНБО зібралася на екстрене засідання, запропонувавши 60 днів воєнного стану. Парламент погодився лише на 30 і лише в десяти прикордонних областях, аби не зачепити президентські вибори.
Тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов наголошував, що атака в протоці стала першим відкритим нападом РФ на українських військових після 2014 року:
«У Керченській протоці російські військові вперше з 2014 року атакували українських військових демонстративно, не приховуючи своєї відповідальності».
Президент Петро Порошенко також підкреслював безпрецедентність дій Москви:
«Вперше за чотири з половиною роки агресії, без будь-яких «зелених чоловічків», росія атакувала українські кораблі».
Саме цей інцидент багато хто вважає передвісником повномасштабної атаки 2022 року. Адже вперше після початку гібридної війни Росія діяла відкрито, без спроб приховати участь своїх сил.
Воєнний стан завершився через 30 днів. Порошенко пояснював, що не просив парламент про його продовження, аби не втручатися у виборчий процес. Тим часом і кораблі, і українські військові ще довго залишалися в російському полоні.
Реакція міжнародних партнерів була різкою. ЄС, США, НАТО та ООН назвали напад порушенням міжнародного права та ескалацією. Проте, попри заяви, окремих додаткових санкцій саме за цей епізод не запровадили.
Через вісім років після атаки інцидент у Керченській протоці залишається ключовою точкою у розумінні того, як Росія готувала основу для своєї майбутньої агресії – відкритої, прямої і без маскування.
Залишити коментар