Номінація 19-річної українки Кіри Сухобойченко на звання «Варшав’янка року 2025» викликала хвилю ксенофобських коментарів у польських соцмережах. Через масштабну атаку в інтернеті у ситуацію довелося втрутитися депутатам столичної ради Варшави.
Конкурс «Варшав’янка року» створений для вшанування жінок, які розвивають місто, формують його відкритість та стають прикладом для інших. Ідея нагороди має понад сторічну історію, а її мета – відзначати тих, хто робить Варшаву сучаснішою і дружнішою до всіх мешканців.
Однак цьогоріч захід опинився в центрі скандалу. Причиною стала поява серед дев’яти номінанток молодої активістки українського походження Кіри Сухобойченко. Після оголошення її кандидатури під публікацією міської ради у Facebook з’явилися тисячі ксенофобських коментарів, частина з яких відверто ставила під сумнів її право брати участь у конкурсі.
«Ця кандидатура викликала безпрецедентну ксенофобську бурю, яка змусила навіть міську раду зайняти офіційну позицію», – пише Rzeczpospolita.
Видання підкреслює, що правила конкурсу не містять жодних обмежень щодо походження претенденток. Варшав’янкою року може стати будь-яка жінка, чия діяльність сприяє розвитку міста. Подібні випадки траплялися й раніше – наприклад, лауреаткою минулих років стала народжена у Відні Ніколь Вуйчицька.
Кіра Сухобойченко народилася у Євпаторії, а після окупації Криму вісім років тому переїхала з родиною до Варшави. Тут вона навчалася, почала активну громадську діяльність і стала однією з найвідоміших молодих активісток столиці. Сухобойченко заснувала фонд «Наплічники, що літають» (Latających Plecaczków), ініціювала проведення Міжнародного дня наплічника та координує Інтеграційно-адаптаційний центр для українців і поляків.
Кіра двічі виступала на конференціях TEDx, отримала премії імені Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також увійшла до списку «Майстринь LinkedIn», відзначеного Forbes Women. Попри всі здобутки, хвиля ненависті в соцмережах не вщухала.
«Публікація про її номінацію отримала майже 5 тисяч коментарів, більшість з яких мали ксенофобський характер», – зазначає Rzeczpospolita.
Серед реакцій користувачів з’явилися висловлювання на кшталт: «Варшав’янка чи українка?», «Вона така ж варшав’янка, як я китаянка» або «Спершу полячка, потім варшав’янка, а не українка». Частина коментаторів назвала її висунення «проявом політичної коректності» і навіть закликала бойкотувати голосування.
Журналісти зазначають, що критика не стосувалася діяльності активістки, а була спрямована саме на її походження. Саме тому ситуація викликала резонанс серед політиків. Радниця Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Рафала Тшасковського з офіційним запитом, вимагаючи реакції міської влади.
Депутатка звинуватила адміністрацію у відсутності модерації коментарів на офіційних сторінках міської ради. Вона підкреслила, що такі платформи є публічним простором, і толерантність до мови ненависті може сприйматися як мовчазна згода. На її думку, відсутність контролю за дописами створює атмосферу страху та виключення серед жителів міста, що суперечить цінностям Варшави як відкритої європейської столиці.
Смелка-Лещинська запропонувала запровадити систематичну модерацію коментарів, чіткі правила реагування на прояви мови ворожнечі або, у разі неможливості гарантувати безпечний простір, повністю вимкнути можливість коментування на офіційних сторінках.
Як зазначає Rzeczpospolita, подібні суперечки навколо конкурсу траплялися й раніше, але раніше вони стосувалися поглядів номінанток або їхньої участі у політичних рухах. Цього ж разу вперше обурення викликане не позицією, а національністю учасниці.
«У випадку Кіри Сухобойченко ми бачимо тривожний прецедент: атаку спрямовано не на її діяльність, а на її походження. Ця історія стає перевіркою того, чи є Варшава справді відкритим містом для всіх, чи лише для тих, хто має певний паспорт», – резюмує польське видання.
Залишити коментар