Росія активно створює так звані «тилові фронти» — прифронтові зони вздовж українських кордонів, які ворог намагається зробити непридатними для життя. Про нову фазу безпілотної війни, її виклики та способи протидії розповів фахівець із радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій (Флеш) Бескрестнов у розмові з «Главкомом».
Сьогодні лінія фронту практично зникла: дрони діють на сотні кілометрів у глиб території, атакуючи транспортну інфраструктуру, енергетику, зв’язок і навіть тилові міста. Війна перетворилася на змагання технологій, де перевагу отримує той, хто швидше адаптується.
Нещодавній приклад — російська атака на Краматорськ дроном, керованим через оптоволоконний кабель. Такі апарати фактично «глухі» до засобів РЕБ, адже сигнал передається по кабелю, який не піддається глушінню. Це демонструє, наскільки швидко змінюються умови на полі бою.
«Росіяни намагаються зробити зону вздовж фронту непридатною для життя — знищують дороги, склади, залізницю, енергетику. Якщо не вживати контрзаходів, ця «сіра зона» розширюватиметься вглиб країни», — попереджає Бескрестнов.
«Безпілотна війна» більше не має меж
За словами експерта, за останній рік безпілотні технології зробили гігантський стрибок. Україна та Росія активно розвивають як ударні, так і розвідувальні БПЛА. До них додаються морські та річкові безпілотники, наземні роботизовані комплекси. Основна тенденція — зменшення вартості та підвищення масовості застосування.
Оптоволоконні дрони, що з’явилися в російському арсеналі, становлять особливу загрозу. Їх важко виявити й майже неможливо заглушити. «Такі дрони можуть літати на відстань до 20–30 км. Вони здатні передавати відео високої якості, що дозволяє точно орієнтуватися на місцевості», — пояснює Бескрестнов.
Тепер у містах, розташованих поблизу фронту — таких як Краматорськ, Запоріжжя, Харків чи Суми — вже не можна залишати військову техніку без укриття. Ворог бачить і атакує все, що доступне візуально.
Як захищатися від «глухих» дронів
Універсального способу боротьби з оптоволоконними БПЛА поки не існує. Найкращий захист — фізичні перешкоди: укриття, маскування, сітки, а також портативні радіолокаційні станції. Вони дозволяють вчасно виявляти повітряні об’єкти та попереджати про небезпеку.
Бескрестнов наголошує, що критично важливо створити системи радіолокаційного моніторингу й оповіщення населення у прифронтових регіонах. Вони мають фіксувати всі формати БПЛА та оперативно повідомляти про наближення дронів.
«Росія атакує практично безперервно. Суми, Краматорськ, Запоріжжя — під ударами цілодобово. Потрібно впровадити системи, які дадуть людям хоча б кілька хвилин для реакції», — підкреслює фахівець.
Російські експерименти з новими технологіями
У відкритих джерелах з’явилася інформація, що Росія випробовує дрони із супутниковим управлінням. Бескрестнов пояснює: поки це лише демонстраційні зразки, бо у РФ немає мережі низькоорбітальних супутників, подібної до Starlink. Через великі затримки сигналу управління в реальному часі практично неможливе, тому такі системи поки не становлять серйозної загрози.
Водночас супутниковий канал може бути ефективним для морських дронів, яким не потрібна висока швидкість передачі сигналу. Це відкриває потенційно новий напрям розвитку безпілотних систем.
SIM-карти, зв’язок і ризики відключень
Частина іранських «шахедів» обладнана SIM-картами — не для управління, а для відстеження маршруту. Українські оператори спільно з військовими блокують такі карти. Проте росіяни намагаються обходити це, використовуючи радіомодеми прямого зв’язку.
«Тому повне відключення мобільного зв’язку під час атак — не вихід. Це створить більше проблем для оборони, ніж вирішить», — наголошує Бескрестнов.
«Рої» дронів і нові тактики Росії
Російські військові активно застосовують масові атаки — одразу десятки дронів на одну ціль. Це дозволяє перевантажити системи ППО, які фізично не встигають обробити сотні об’єктів одночасно. БПЛА маневрують на різних висотах, а потім різко пікірують на ціль, щоб ускладнити перехоплення.
Україна вже розвиває власні «зенітні» дрони — апарати, здатні збивати інші безпілотники. «Ідея ефективна, але потребує щільного радарного покриття, якого поки не вистачає. Без точної координації перехоплення неможливе», — зазначає експерт.
Українські БПЛА можуть дотягнутися до Сибіру
Після удару українських дронів по НПЗ у Тюмені стало зрозуміло, що дальність польоту наших апаратів сягнула понад двох тисяч кілометрів. За оцінками Бескрестнова, українські БПЛА потенційно можуть долати до трьох тисяч кілометрів. Але такі операції скоріше демонстраційні — вони вимагають великих дронів із великим запасом палива.
Україна продовжує вдосконалювати власні системи, шукаючи «вікна» в російській обороні, де ППО та РЕБ працюють слабше.
Нові засоби боротьби з «Шахедами»
Європейська компанія Thales передала Україні компактні 70-мм ракети з боєголовками FZ123, які наповнені тисячами сталевих кульок. Такі боєприпаси призначені для ураження малих повітряних цілей, зокрема дронів типу «Шахед».
«Технологія перспективна, але її ефективність залежить від ціни, логістики та масштабів постачання», — коментує Бескрестнов.
«Тилові фронти» — нова небезпека для України
На думку експерта, «тилові фронти» — це нова стратегія Росії. Йдеться про прифронтові території протяжністю 30–50 км, які ворог цілеспрямовано руйнує. Щодня під ударами опиняються залізниці, тягові підстанції, енергетичні об’єкти, склади. Росія намагається створити там «мертву зону», де буде складно жити і працювати як військовим, так і цивільним.
«Росія прагне зробити життя в цих районах неможливим. Якщо ми не змінимо систему захисту, вони просунуться глибше», — попереджає Бескрестнов.
Атаки здійснюються різними типами безпілотників: від «Шахедів» до малих FPV-дронів, «Молній» і «Ланцетів». Усі вони працюють на невеликих відстанях, але систематично вибивають критичну інфраструктуру. Саме тому Україна вже сьогодні повинна готуватися до оборони не лише фронту, а й власного тилу — нової лінії невидимого фронту.
Залишити коментар