Губернатор штату Північна Кароліна Джош Стайн підписав новий закон, відомий як «Закон Ірини», названий на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Документ має на меті запобігти подібним трагедіям, посилюючи контроль за досудовим звільненням небезпечних злочинців.
«Закон Ірини» передбачає значне обмеження повноважень суддів і магістратів у питаннях звільнення під заставу. Тепер обвинувачені у насильницьких злочинах, а також ті, хто має попередні судимості, не зможуть виходити на волю під безготівкову заставу. Крім того, перед ухваленням рішення про можливість звільнення під заставу суд зобов’язаний враховувати психічний стан підозрюваного – для цього вводиться обов’язкове психіатричне обстеження.
Під час церемонії підписання губернатор Стайн наголосив, що новий закон покликаний зробити систему правосуддя більш відповідальною та чутливою до ризиків, які несуть потенційно небезпечні особи.
«Цей закон дає сигнал судовій системі про необхідність особливої уваги до тих, хто може становити незвичайний ризик насильства, перш ніж ухвалювати рішення про їхню заставу. Це правильний крок, і саме тому я його підписав. Ми можемо і повинні зробити більше для безпеки людей», – заявив Стайн, представник Демократичної партії.
Законодавчу ініціативу підтримали і представники Республіканської партії. Вони зазначили, що ухвалення «Закону Ірини» допоможе посилити громадську безпеку та зменшити кількість випадків, коли небезпечні злочинці виходять на волю завдяки формальним рішенням суду. Депутати сподіваються, що приклад Північної Кароліни наслідують і інші штати США.
Ірина Заруцька прибула до США, рятуючись від війни, однак трагічно загинула від рук 29-річного Декарлоса Брауна-молодшого – рецидивіста, який уже мав судимості та перебував під наглядом поліції. Після інциденту чоловіка затримали, йому висунули обвинувачення у вбивстві першого ступеня. Під час нападу він поранив руку, і після надання медичної допомоги був доставлений до слідчого ізолятора.
Мати нападника, 51-річна Мішель Девітт, у коментарі журналістам заявила, що її сина не можна було звільняти під «письмову обіцянку». За її словами, чоловік страждає на шизофренію, і його психічний стан останнім часом стрімко погіршувався. Саме цей випадок став поштовхом до розробки нового закону, який унеможливлює подібну безвідповідальність у майбутньому.
Ухвалення «Закону Ірини» отримало широкий розголос у США та за кордоном. Багато американців сприйняли документ як крок до більш справедливої судової системи, що враховує не лише права підозрюваних, а й безпеку громадян. Для української спільноти цей закон став символом пам’яті про Ірину Заруцьку, яка, втікаючи від війни, стала жертвою насильства у країні, що мала стати її прихистком.
Залишити коментар