Україна входить у новий тиждень під сильним зовнішнім тиском і внутрішньою турбулентністю. Мирний план США, який передбачає 28 пунктів і фактично пропонує врегулювання на умовах, близьких до російських, став центральною темою майбутніх переговорів президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Питання тепер не в тому, чи прийнятний документ, а в тому, до чого Вашингтон намагається схилити Київ.
Перед вибором, який важко назвати вибором
У День Гідності та Свободи Зеленський звернувся до громадян з тривожним попередженням: наступні дні стануть визначальними. За його словами, Україна опиняється між «втратою гідності» та ризиком втрати ключового союзника, а також між прийняттям складного документа і «найважчою зимою».
«Зараз один із найважчих моментів нашої історії. Тиск на Україну – один із найважчих», – заявив президент.
Саме цього тижня має відбутися розмова Зеленського і Трампа. Саме тоді Штати очікують від Києва відповіді щодо рамкової угоди. Умови, викладені в матеріалах, які просочилися у ЗМІ, багатьом видаються наближеними до капітуляційних.
Раптовий план і «агресивні терміни»
Поява документа стала несподіванкою. Його особисто передав Зеленському міністр армії США Ден Дрісколл, наголосивши на «агресивних термінах підписання». У Вашингтоні хочуть, щоб рамкова угода була затверджена вже до 27 листопада. Перед цим має відбутися розмова президентів.
Посольство США після візиту повідомило, що «ситуація нарешті складається на користь миру», натякаючи на очікування швидких домовленостей. Американські медіа пишуть: Трамп хоче, щоб Київ і Москва узгодили фінальну угоду до кінця року.
Однак виникає питання – чому документ з’явився саме зараз? Чому без попередніх сигналів змін політики США? І чому деякі його формулювання звучать так, ніби первинно були написані російською?
Москва з туманними коментарями і прозорими погрозами
Офіційна Росія спершу наголошувала, що не отримувала тексту. Та паралельно її представники фактично підтверджували обізнаність щодо змісту та «модифікацій». Кремль традиційно супроводжував це тиском: Пєсков заявив, що Зеленському «краще домовлятися зараз». Путін, з’явившись у військовій формі, повторив, що «цілі СВО мають бути досягнуті».
Увечері п’ятниці російський лідер заявив про готовність «проявити гнучкість» щодо модернізованого плану, але зазначив, що предметних переговорів зі США не було. Тим часом європейські лідери довідалися про документ постфактум, терміново телефонувавши Зеленському.
Ключові суперечності документа
План з 28 пунктів, оприлюднений Axios, містить низку положень, які викликали хвилю критики як в Україні, так і серед партнерів. Найбільш резонансні моменти:
- обмеження чисельності ЗСУ до 600 тисяч
- внесення до Конституції гарантій, що Україна ніколи не вступить до НАТО
- визнання США Криму, Донецької та Луганської областей «де-факто російськими»
- заморожування ситуації на Херсонщині та Запоріжжі по лінії фронту
- демілітаризована зона в частині Донеччини, яку зараз контролює Україна
- передача ЗАЕС під контроль МАГАТЕ з розподілом електроенергії «50 на 50»
- амністія всім учасникам війни
- вибори в Україні через 100 днів після перемир’я
На цьому тлі пункт «Суверенітет України буде підтверджено» виглядає радше формальністю, ніж реальною гарантією. Частина формулювань, такі як «очікується, що Росія не вторгатиметься», взагалі суперечать природі міжнародних угод.
Тиск прихований і очевидний
Скандал навколо «плівок Міндіча», який розгорівся в Україні останніми тижнями, став ще одним важелем впливу. Зеленський прямо натякнув, що бачить у його розкручуванні «зовнішній слід». Західні медіа припускають: корупційний фон робить Київ вразливішим, а отже – більш сприйнятливим до тиску.
За даними Reuters, США не виключають варіант з обмеженням розвідданих і постачання зброї, якщо Україна відмовиться погоджуватися на мирний план.
Що кажуть у Києві
Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко жорстко оцінив документ.
«Цей план – безграмотна еклектика. Він суперечить міжнародному праву та Конституції України», – заявив він.
На його думку, план відповідає стилю Трампа – починати з максимально завищених вимог, а потім тиснути. Але, додає Мережко, навіть якщо Київ погодиться, Путін не піде на реальний компроміс, адже його мета незмінна – контроль над Україною.
Як світ бачить пропозицію
Thе Conversation підкреслює, що документ фактично вимагає від України поступитися частиною території та зменшити армію – це «серйозна невдача для Зеленського». Sky News зауважує: Україна та Європа опинилися перед фактом плану, який розроблявся без їхньої участі. А Financial Review прямо пише про «капітуляцію» у мирній обгортці.
Аналітики також нагадують, що Путін вже не раз руйнував будь-які угоди, тому навіть гіпотетичні гарантії виглядають ненадійними. TVPWorld наголошує на внутрішній загрозі для Кремля: «напівмир» може обвалити створений режимом культ непереможності.
План без консенсусу
Після розголосу і Москва, і частина представників адміністрації Трампа поспішили дистанціюватися від документа. Американські чиновники назвали його «максималістською фантазією Кремля», а держсекретар Марко Рубіо заявив, що жоден план не погоджено і Вашингтон лише розглядає ідеї.
Водночас обстріли України, зокрема трагічна атака на Тернопіль, свідчать: Путін зовсім не демонструє готовності до миру.
Новий тиждень – новий тиск
Україна входить у вирішальний період. Тиск з усіх боків – від корупційних скандалів до вимог про швидке підписання рамкової угоди – створює надзвичайно складний політичний фон. Поступки, прописані у плані, не прийнятні для більшості українського суспільства, армії та політичних сил.
Але головне випробування ще попереду – телефонна розмова Зеленського з Трампом, яка може визначити не лише зміст подальших переговорів, а й стратегічний вектор України на найближчі роки.
Залишити коментар