Київський транспорт працює на межі можливостей – під обстрілами, з кадровим дефіцитом і хронічною збитковістю. Водночас місто продовжує ремонти, закупівлі та будівництво великих об’єктів.
Очільник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Підгайний розповів, з якими викликами система стикається щодня і які рішення готують для 2026 року.
Інфраструктура, що зазнає пошкоджень майже після кожної атаки
Транспортна система столиці працює фактично без зупинок, але війна постійно залишає на ній сліди. За час повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали десятки одиниць рухомого складу та об’єктів інфраструктури.
За словами керівника департаменту, лише у «Київпастрансі» від обстрілів постраждали 75 одиниць транспорту. Частину техніки вдалося оперативно відремонтувати і повернути на маршрути, однак масштаби робіт щоразу залежать від характеру ушкоджень.
Під удари потрапляє не тільки транспорт. Руйнуються зупинки, контактні мережі, рельси, тягові підстанції. Під час однієї з нещодавніх атак ударна хвиля вибила вікна у десяти трамваях.
Метрополітен також фіксує пошкодження – від входів і переходів до технічних приміщень. Частина з них незначна, але трапляються й серйозні випадки.
“Щойно завершується повітряна тривога – ми одразу виїжджаємо на огляд, фіксуємо ушкодження і приймаємо рішення, як відновлювати рух або змінювати маршрути”, – пояснює Сергій Підгайний.
Як працюватиме транспорт у разі повного блекауту
Повністю застрахувати місто від енергетичних ризиків у воєнний час неможливо. У КМДА визнають: сценарії повного знеструмлення опрацьовують заздалегідь.
У разі блекауту метро перейде в режим укриття і функціонуватиме як об’єкт цивільного захисту, маючи автономне живлення. Водночас електротранспорт на поверхні працювати не зможе.
На цей випадок місто готує резервні автобусні маршрути, які дублюватимуть основні напрямки руху трамваїв і тролейбусів. Повністю замінити метро за пасажиропотоком вони не зможуть, але мають забезпечити базову мобільність.
Наразі ж, попри перебої з електропостачанням, метро і електротранспорт працюють у штатному режимі завдяки живленню з різних точок.
Кадровий голод – головний біль транспортної галузі
Один із найгостріших викликів для київського транспорту – нестача працівників. Найбільше бракує водіїв.
У «Київпастрансі» дефіцит кадрів сягає 30%, ще 8% персоналу мобілізовано. У метрополітені нестача становить близько 20%.
Проблеми є не лише у перевезеннях пасажирів. Дорожнім службам бракує:
- механізаторів
- асфальтоукладників
- технічних фахівців
Це впливає на строки ремонтів і будівельних робіт. Навчальні центри при комунальних підприємствах готують нових спеціалістів, але цього ресурсу поки недостатньо.
Комунальний транспорт залишиться збитковим
Навіть за умови компенсацій з міського бюджету громадський транспорт Києва не виходить у плюс.
На 2026 рік місто планує спрямувати близько 12 мільярдів гривень на регулювання тарифу. Реальна потреба оцінюється у 11,3 мільярда, але й за таких обсягів система залишатиметься збитковою.
“Це світова практика. Комунальний транспорт збитковий у багатьох країнах – відрізняються лише моделі компенсації”, – наголошує Підгайний.
Міська влада вирішила не підвищувати тарифи для пасажирів, тому основний фінансовий тягар і надалі нестиме бюджет.
Нові автобуси, вагони метро і ремонт власними силами
Попри фінансові обмеження, місто продовжує оновлювати рухомий склад. Київ веде переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо закупівлі нових вагонів метро і тролейбусів.
У 2024 році столиця вже отримала 40 автобусів ISUZU, ще 20 очікують до кінця року, а у 2025 році за контрактом надійде додатково 25 автобусів.
Трамваї місто активно ремонтує власними силами. З тролейбусами ситуація складніша через конструктивні особливості, але виробникам доручено опрацювати можливі варіанти відновлення.
Цього року планують відремонтувати шість трамвайних вагонів і ввести в експлуатацію ще вісім нових. Усі закупівлі проводяться з обов’язковими вимогами безбар’єрності.
Метро на Виноградар і Подільсько-Воскресенський міст
Будівництво метро на Виноградар триває у три зміни з урахуванням комендантської години. Основні роботи зараз зосереджені на станції «Мостицька» Сирецько-Печерської лінії.
Цей етап передбачає зведення ключових конструкцій, але запуск пасажирського руху у 2026 році не запланований.
Також місто заклало кошти на продовження робіт на Подільсько-Воскресенському мостовому переході. Після відкриття проїзду з лівого на правий берег наступним кроком стане з’їзд на Поділ.
Наземні переходи – питання балансу
Облаштування дублюючих наземних пішохідних переходів викликає жваві дискусії серед киян. У департаменті наголошують: універсальних рішень тут не існує.
“Якщо орієнтуватися тільки на пішоходів – це неправильно. Якщо лише на автомобілістів – теж. Потрібен зважений, науковий підхід”, – зазначає директор департаменту.
Кожне рішення проходить розрахунки і обов’язкове погодження з поліцією. Де це доцільно, наземні переходи з’являються, де ні – місто шукає альтернативи.
Зима без сюрпризів і експеримент з двоповерховими автобусами
До зимового сезону Київ підготував 738 одиниць снігоприбиральної техніки та ще 89 машин, які залучать у разі потреби від приватних підрядників. Попри нестачу механізаторів, підприємства визнані готовими до роботи.
Паралельно місто тестує і нові формати транспорту. На маршрутах курсують чотири двоповерхові автобуси, подаровані Берліном.
“Поки що це експеримент. Ми аналізуємо зручність, попит і реальну потребу”, – пояснює Сергій Підгайний.
За відгуками пасажирів, новинка викликає інтерес, але остаточне рішення про подальше використання двоповерхових автобусів ухвалять після детального аналізу.
У КМДА підсумовують: навіть у складних умовах війни транспортна система столиці має рухатися вперед – крок за кроком, роблячи щодня трохи більше, ніж учора.
Залишити коментар