Офіційний Іран висунув жорсткий ультиматум європейським столицям, прирівнявши будь-які оборонні кроки у регіоні Близького Сходу до прямого вступу у збройний конфлікт. Речник іранського МЗС Есмаїл Багаї прямо заявив, що підтримка безпеки європейськими силами розцінюватиметься як “акт війни”, що тягне за собою удари у відповідь.
Логіка іранських дипломатів виявилася парадоксальною: у Тегерані вважають, що право на захист є лише ширмою для агресії. Багаї підкреслив, що спроби обмежити здатність Ірану протидіяти противникам є неприпустимими, а перехід європейських країн на бік опонентів режиму стане фатальною помилкою.
Мілітаризація Середземномор’я та відповідь на дрони
Градус напруги зріс після серії інцидентів, зокрема атаки іранських безпілотників на британську авіабазу Акротірі, що розташована на Кіпрі. Це змусило країни ЄС терміново посилювати свою присутність у регіоні:
- Греція розгорнула біля берегів Кіпру свій найпотужніший фрегат Kimon, здатний забезпечувати контроль над повітряним простором на великих відстанях;
- До місії приєднався фрегат класу Hydra (MEKO 200HN);
- Афіни додатково перекинули в зону ймовірної ескалації пару винищувачів F-16.
“Оборона є синонімом нападу, це не має сенсу. Чи хочуть вони позбавити Іран можливості і здатності протистояти агресорам?” – риторично запитує представник іранського відомства, натякаючи на готовність до масштабної ескалації.
На тлі великої близькосхідної кризи свою позицію озвучив і Київ. Президент Володимир Зеленський підтвердив готовність України поділитися досвідом та допомогти в захисті від іранських повітряних атак. Проте українська допомога має чітку умову – арабський світ має вплинути на Кремль для досягнення перемир’я, адже поки тривають обстріли українських міст, ресурси ЗСУ будуть сконцентровані виключно на внутрішньому фронті.
Залишити коментар