Російська Федерація офіційно заявила, що не виконуватиме рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо виплати Грузії понад 253 мільйони євро компенсацій за порушення прав людини після війни 2008 року. У Кремлі пояснили це тим, що Москва не визнає жодних рішень ЄСПЛ після свого виключення з Ради Європи у 2022 році.
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав Європейський суд «окремою субстанцією» та заявив, що Росія не має наміру виконувати його постанови. «Рішення виконувати не будемо», – підкреслив представник Кремля.
У квітні 2024 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Грузія проти Росії (IV)», визнавши, що дії російських сил після серпневої війни 2008 року супроводжувалися численними порушеннями Європейської конвенції з прав людини. Суд встановив, що російська сторона систематично вдавалася до надмірного застосування сили, катувань, незаконних затримань, а також обмежувала свободу пересування місцевих жителів та їхній доступ до власних домівок і земель.
Крім того, ЄСПЛ визнав, що на окупованих територіях діяли заборони на навчання грузинською мовою. Суд постановив, що Росія має виплатити компенсацію понад 29 тисячам постраждалих грузинських громадян. Сьогодні, 14 жовтня, ЄСПЛ уточнив остаточну суму компенсації — 253 мільйони євро.
У рішенні також наголошується, що уряд Грузії має створити ефективний механізм розподілу коштів серед постраждалих протягом 18 місяців після отримання виплат від РФ. Контроль за виконанням рішення здійснює Комітет міністрів Ради Європи.
Хоча Росію було офіційно виключено з Ради Європи у березні 2022 року, ЄСПЛ наполягає, що має юрисдикцію щодо всіх справ, поданих до 16 вересня 2022 року — дати, коли РФ остаточно припинила участь у Європейській конвенції з прав людини. Відповідно до статті 46 Конвенції, рішення суду залишаються обов’язковими для виконання.
Москва, однак, неодноразово заявляла, що не визнає рішень ЄСПЛ, ухвалених після свого виходу з Ради Європи. Ця позиція вкотре підтверджена нинішньою відмовою виплачувати компенсацію Грузії.
Позов у справі «Грузія проти Росії (IV)» був поданий до ЄСПЛ 21 серпня 2018 року. У ньому йшлося про масові утиски грузинського населення, адміністративну практику незаконних затримань, нападів і вбивств на територіях, непідконтрольних центральній владі Грузії. Серед резонансних випадків, згаданих у матеріалах справи, — загибель Арчила Татунашвілі, Гігі Відхозорія та Давида Башарулі.
Залишити коментар