Після гучних корупційних скандалів столична влада опинилася у затяжній політичній кризі. Київрада, яка останнім часом ледве збирає кворум, балансує між зривами засідань і взаємними ультиматумами. Апогеєм напруги стало рішення мера Віталія Кличка звільнити свого багаторічного соратника і першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника — людину, яку багато хто називав «сірим кардиналом» столиці.
Саме Поворозник понад два десятиліття керував ключовими процесами у КМДА, а останні вісім років фактично був «операційним мозком» столичної адміністрації. Його звільнення, на думку соратників Кличка, стало серйозним ударом по стабільності всієї вертикалі управління містом.
Кінець епохи «правої руки» Кличка
Микола Поворозник працював у структурах КМДА ще з 2001 року, а на посаді першого заступника перебував із 2017-го. Кличко неодноразово покладав на нього основні управлінські функції, визнаючи, що оперативне керування містом — не його сильна сторона. Тому звільнення Поворозника стало не лише кадровим рішенням, а й символом глибоких змін у самому оточенні мера.
Уперше Кличко «здавав» свого підлеглого ще у 2020 році, коли СБУ підозрювало Поворозника в отриманні хабаря. Тоді чиновника відсторонили майже на рік, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. Цього разу повернення, схоже, не буде.
Політичний ультиматум Київради
Ситуація загострилася після того, як усі фракції Київради (окрім «Удару») висунули Кличку ультиматум: або Поворозник йде у відставку, або сесії не відбуватимуться. Формально підставою стала історія з його святкуванням дня народження у день жалоби, але за лаштунками конфлікту — боротьба за вплив на фінансові потоки столиці.
Ще влітку Київрада висловила Поворознику недовіру. Проте суд визнав це рішення незаконним, адже депутати не мають повноважень звільняти заступників голови КМДА. Кличко спирався на це рішення як на юридичний аргумент, але тиск депутатів зростав. Зрештою, після чергової погоджувальної ради мер пообіцяв направити документи про звільнення Поворозника до Кабміну.
У відповідь на ці кроки депутати розблокували проведення засідання Київради 9 жовтня. На ньому вдалося ухвалити одразу кілька важливих рішень — зокрема новий антикорупційний земельний порядок, який регламентує управління комунальною землею. Документ підтримали мінімальною кількістю голосів — 61. Сам Кличко не проголосував, пояснивши це технічним збоєм картки.
Кадрові втрати і розбалансована команда
Втрата Поворозника може стати лише початком масштабних змін у КМДА. У кулуарах міськради говорять, що разом із ним можуть піти десятки чиновників, яких вважають його людьми. Відставку вже подала директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург, яка очолювала медичну сферу столиці з 2017 року. Її проводжали оплесками — офіційно вона йде на пенсію.
До «пулу Поворозника» також відносять директорку департаменту економіки Наталію Мельник, директора департаменту фінансів Володимира Репіка та заступницю голови КМДА Марину Хонду. Проте поки що вони залишаються на своїх місцях, уникаючи різких рухів.
Тиск з Банкової та нові загрози для Кличка
Після серії антикорупційних розслідувань і гучних «плівок Комарницького» Кличку дедалі важче пояснювати ситуацію політичними переслідуваннями. Тим більше, що активність правоохоронців отримала підтримку з боку громадськості. На цьому тлі президентський табір скористався моментом, щоб посилити тиск на мера.
Керівник КМВА Тимур Ткаченко видав розпорядження, яке зобов’язує погоджувати з ним усі кадрові призначення у КМДА та районних адміністраціях. Паралельно голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко подав проєкт рішення про недовіру меру. Хоча ініціатива поки не має потрібної кількості голосів, вона створює для Кличка серйозний політичний тиск.
У Київраді не виключають, що між Ткаченком і Вітренком існує внутрішня конкуренція за лояльність Банкової. А юристи застерігають: поки суд не скасує розпорядження голови КМВА, воно вважається чинним і обов’язковим до виконання.
Партнерство з «ЄС»: союз чи пастка
На тлі кризи Кличко тримається на підтримці найбільшої фракції Київради — «Європейської солідарності». Саме союз із політсилою Петра Порошенка дозволяє меру зберігати більшість і хоч якось утримувати ситуацію під контролем. Проте цей союз може стати і його слабким місцем.
Після історії з Поворозником у кулуарах знову заговорили про можливе політичне об’єднання «Удару» та «ЄС». За задумом, Кличко і Порошенко могли б повернутися до спільного формату, як це було у 2014-2015 роках. Для «ЄС» це шанс зміцнити вплив у Києві, а для Кличка — можливість отримати підтримку на парламентському рівні. Водночас ризики очевидні: мер може втратити рештки політичної самостійності і контроль над власною командою.
Попереду нові випробування
Після кадрових чисток і внутрішніх скандалів міська влада стоїть перед новими викликами. Уже 23 жовтня Київрада має розглянути питання обрання нового голови земельної комісії — ключового органу, паралізованого після корупційних розслідувань. Основною кандидатурою вважають депутатку Зою Ярош із «Голосу», яку Кличко раніше пропонував на посаду секретаря Київради.
Крім цього, місто очікує призначення нового першого заступника голови КМДА та початок роботи над бюджетом на 2026 рік. Та всі ці плани можуть опинитися під загрозою, якщо політична боротьба знову паралізує роботу міської влади. У кулуарах не виключають, що лише зовнішній фактор — масштабні російські атаки на інфраструктуру напередодні зими — зможе тимчасово зупинити столичні інтриги.
Залишити коментар