Європейський суд з прав людини визнав незаконним дострокове позбавлення мандата народного депутата Миколи Томенка через вихід із фракції. Йдеться про перше рішення міжнародного суду, яке фактично делегітимізує в Україні так званий «імперативний мандат» та посилює позицію депутата як незалежного представника народу, а не політичної партії.
Ця справа стосується не лише одного конкретного політика, а й базових принципів демократії, зокрема права на вільні вибори, незалежність парламентарів і верховенство права. Рішення ЄСПЛ потенційно змінює політичну практику і створює підґрунтя для перегляду положень Конституції.
Рішення ЄСПЛ: мандат депутата не належить партії
10 липня ЄСПЛ одноголосно ухвалив, що позбавлення Томенка депутатського мандата в 2016 році суперечило статті 3 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. У документі наголошено, що мандат депутата належить не партії, а народу, і будь-яке втручання у пасивне виборче право має бути як законним, так і пропорційним.
Суд визнав, що Томенко не міг передбачити наслідки свого виходу з фракції, а партія фактично мала можливість позбавити мандата без визначеної процедури та обґрунтування. Відсутність чітких правил і механізмів, на переконання ЄСПЛ, створювала ризик свавільного втручання в роботу парламенту.
Хронологія подій: від заяви до міжнародного прецеденту
- 25 грудня 2015 року Микола Томенко вийшов із фракції «БПП «Солідарність», пояснивши це незгодою з бюджетною політикою влади.
- 25 березня 2016 року з’їзд партії ухвалив рішення про припинення його депутатських повноважень.
- 29 березня того ж року голова Верховної Ради Володимир Гройсман офіційно оголосив про припинення мандата Томенка.
- Після невдалої спроби оскаржити це в українських судах, Томенко звернувся до ЄСПЛ у 2017 році.
У підсумку, суд у Страсбурзі не лише визнав порушення, а й нагадав про свої попередні рішення, зокрема щодо Сербії, де аналогічну практику також було визнано несумісною з європейськими стандартами.
Що сказав ЄСПЛ про імперативний мандат
У п. 116 свого рішення ЄСПЛ чітко зафіксував: практика імперативного мандата суперечить принципу незалежності депутатів і є несумісною з конституційною традицією європейських демократій.
Суд врахував також позицію Венеційської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ, які раніше неодноразово закликали Україну скасувати норму про втрату мандата через вихід із фракції. Водночас ЄСПЛ визнав, що держава може вживати заходів проти «міграції» депутатів, але ці заходи не можуть ставити партії вище за волю виборців.
Невиконане попередження Конституційного суду
Ще до звернення Томенка до ЄСПЛ Конституційний суд України неодноразово вказував на необхідність спеціального закону, який би визначав процедури дострокового припинення мандата. Зокрема, у рішеннях 2008 і 2017 років КСУ наголошував, що просте посилання на Конституцію недостатнє, а без деталізації процедур така норма не може діяти правомірно.
Попри це, Верховна Рада не ухвалила відповідного закону, і політичні партії фактично отримали карт-бланш на самостійне «відкликання» депутатів. Саме така ситуація й стала об’єктом критики з боку ЄСПЛ.
«Це кінець партійного рабства» — Томенко
«Мені важливо створити прецедент, за яким я буду першим і останнім депутатом України, який втратив мандат за критику партійного керівництва. Це рішення дає шанс покласти край партійному рабству», – прокоментував рішення ЄСПЛ Микола Томенко.
Він висловив сподівання, що теперішні й майбутні депутати почуватимуться вільнішими у своїх діях, керуючись передусім обіцянками, даними виборцям, а не вказівками з партійного штабу.
Конституційна норма під загрозою перегляду
Норма про імперативний мандат була закладена в українське законодавство під час конституційної реформи 2004 року як реакція на численні міжфракційні переходи. Проте від самого початку її критикували міжнародні інституції, вбачаючи в ній загрозу для парламентаризму та принципу незалежності депутата.
Рішення ЄСПЛ робить вимогу перегляду цієї норми фактично невідворотною. Навіть якщо Верховна Рада ухвалить спеціальний закон, що регламентує процедуру втрати мандата, він не зможе повністю усунути проблему, адже вже встановлено: сама суть такого механізму суперечить основам демократії.
Правові наслідки для держави
Відтепер Україна зобов’язана привести своє законодавство у відповідність до стандартів Європейського суду з прав людини. Недотримання цього рішення може мати міжнародно-правові наслідки, включно з ускладненням євроінтеграційних процесів.
Прецедент, створений справою Томенка, поширюється на всі подібні ситуації в майбутньому. Це означає, що подальше позбавлення мандатів за партійним рішенням може кваліфікуватися як порушення статті 3 Першого протоколу до Конвенції.
Таким чином, ЄСПЛ остаточно зафіксував, що в українському парламентаризмі мають домінувати воля народу, а не партійна ієрархія.
Залишити коментар