Євросоюз офіційно анонсував завершення програми тимчасового захисту українців у 2027 році. Це рішення запускає новий етап — біженці мають визначитися, чи планують повернутися додому, чи залишитися жити в одній із країн ЄС. За останній рік кількість українців, які хочуть повернутися в Україну, зросла майже на 10%.
Рада ЄС схвалила рекомендації для країн-членів: як організувати повернення українців після завершення дії тимчасового захисту, а також які умови дозволять отримати довгостроковий дозвіл на проживання. Перевагу матимуть ті, хто вже інтегрувався — працює, навчається, опанував мову чи має сімейні зв’язки.
Для українців це означає, що період «очікування» завершується. Безробітним і тим, хто досі сподівався перечекати війну, доведеться активно інтегруватися в країну перебування. Питання повернення залишається відкритим — війна триває, а соціальні програми в ЄС скорочуються. Уряди заявляють, що готуватимуть разом з Україною програми повернення громадян, але водночас визнають: українські біженці вже зробили вагомий внесок у європейські економіки. За даними ОЕСР, українці додають до ВВП країн ЄС від 0,2% до 2,7% щороку, найбільше — у Польщі.
Польща: соціальні виплати скорочують, але бізнес тримається на українцях
Попри зростання антиукраїнських настроїв у суспільстві, польський бізнес відкрито визнає: без українських працівників економіка зазнає серйозних втрат. За словами ексміністра зовнішньоекономічного співробітництва Польщі Марчіна Свенцицького, кожне п’яте підприємство опинилося б у кризі, якби українці раптово виїхали.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який продовжує легальний статус перебування українців до 4 березня 2026 року. Але нові правила обмежують соціальну допомогу — її отримають лише ті, хто працює, а діти відвідують польську школу. Винятки передбачені лише для родин, де є діти з інвалідністю.
Скасування виплат «800+» (800 злотих на дитину) і безкоштовного медичного обслуговування для безробітних загрожує найбіднішим родинам. За словами голови фундації «Україна» Артема Зозулі, у шелтерах нині живе близько 26 тисяч українців, які можуть втратити підтримку: «Їм доведеться або шукати роботу, або повертатися додому, або переїжджати в інші країни».
Ті, хто хоче залишитися після березня 2026 року, повинні подати документи на карту побиту — дозвіл на тимчасове перебування. Однак бюрократичні процеси в Польщі затягуються: відомства вже перевантажені заявами. Незважаючи на це, експерти прогнозують, що значна частина українців залишиться — вони успішно інтегрувалися у ринок праці, і саме це, за даними Fitch Ratings, утримує польську економіку від рецесії.
Німеччина: соціальні виплати уріжуть, але дефіцитні кадри залишать
У Німеччині нині перебуває понад 1,2 млн українських біженців. Країна прийняла найбільшу кількість переселенців після Польщі, зокрема й тих, хто переїхав із сусідніх держав у пошуках кращих умов. Українці стали другою за чисельністю іноземною спільнотою після турків.
Хоча українцям дозволили працювати без спеціальних дозволів, мовний бар’єр залишається серйозною проблемою. Багато хто змушений погоджуватися на низькокваліфіковану працю, не відповідаючи своїй освіті. Нині офіційно працевлаштовано 39% українських біженців.
Німецький уряд готує скорочення соціальних виплат, стимулюючи біженців до самозабезпечення. Дослідниця медичної політики Олена Слободьян наголошує: «Українці, які працюють на некваліфікованих посадах, навряд чи зможуть залишитися після завершення тимчасового захисту. Залишать лише тих, хто має попит на ринку — водіїв, інженерів, вчителів, медиків, IT-фахівців».
За її словами, перспективи для довгострокового перебування мають ті, хто підтвердить дипломи, вивчить мову або пройде перекваліфікацію. Саме ці категорії мігрантів Німеччина зацікавлена утримати через дефіцит робочої сили.
Чехія: дозвіл на проживання лише для забезпечених
Чехія, яка прийняла понад 380 тисяч українців, запровадила один із найжорсткіших підходів. Уряд дозволяє подаватися на п’ятирічний дозвіл на проживання, після якого можна отримати постійний статус. Але вимоги високі: людина має заробляти щонайменше 440 тисяч крон на рік (приблизно 880 тисяч гривень). Для матері з двома дітьми — понад 55 тисяч крон на місяць. Через це шанс на дозвіл має лише близько 15 тисяч з 80 тисяч заявників.
Попри це, чеська влада визнає — українці стали серйозним ресурсом для економіки. За перше півріччя 2025 року вони сплатили до бюджету 616 млн євро податків — удвічі більше, ніж країна витратила на їхню підтримку. Міністр праці Маріан Юречко застеріг: масове повернення українців додому вдарить по ринку праці Чехії.
Водночас новий політичний розклад у Празі може ускладнити ситуацію. Євроскептична партія Андрія Бабіша, яка здобула перемогу на виборах, уже вимагає обмежень для українців, дозволяючи залишитися лише тим, хто виконує «непопулярну роботу» серед місцевих.
Іспанія, Данія, Австрія: нові шляхи для легалізації українців
Іспанія дозволяє українцям із тимчасовим захистом переходити на звичайні дозволи на проживання, якщо вони працюють або відкривають власну справу. Відтак, українці активно працевлаштовуються у сфері гостинності, будівництва, сільського господарства та послуг. За словами юристки Лілії Миколаїв, іспанська влада розробляє механізм, який спростить перехід на резиденцію для працюючих біженців.
У Данії українці демонструють найвищий рівень інтеграції — працевлаштовано понад 58% працездатних. За даними Rockwool Foundation, 69% опитаних українців хочуть залишитися в країні навіть після завершення війни. «Хто інтегрується, вчить мову і працює — той залишиться і після 2027 року», — каже Леся Ігнатик-Еріксен, голова ГО «Допоможи українським дітям».
В Австрії українці можуть отримати карту RWR+, що відкриває шлях до постійного проживання через п’ять років легальної роботи. З листопада 2025 року держава скорочує соціальні виплати, зокрема дитячі допомоги. Ті, хто має стабільний дохід, намагаються закріпитися — вивчають мову, працевлаштовуються, відправляють дітей у німецькомовні школи. «Люди пускають коріння навіть ті, хто до останнього сподівався повернутися», — каже українка Юлія Токар, яка мешкає у Відні.
Повернення до України: прагнення і виклики
За результатами дослідження Gradus Research, 64% українських біженців уже хочуть повернутися додому, хоча більшість поки не бачить реальних умов для цього. Люди прагнуть безпеки, стабільної економіки, житла і можливості реалізуватися в Україні. Проте багато хто обирає залишитися в ЄС через вищі стандарти життя, кращу медицину й освіту.
Україна стоїть перед подвійним викликом: створити умови для повернення своїх громадян і не втратити людський потенціал, який сьогодні зміцнює економіки Європи. Від того, наскільки швидко країна стане безпечною і привабливою для життя, залежатиме, чи повернуться ті, хто змушений був шукати прихисток за кордоном.
Залишити коментар