Попри гучні заяви Кремля про «непохитну дружбу» з Китаєм, у внутрішніх документах ФСБ Пекін називають серйозною загрозою національній безпеці. Як повідомляє The New York Times, до рук журналістів потрапив конфіденційний звіт російської спецслужби, в якому детально описуються спроби КНР шпигувати за російськими військовими та науковими об’єктами. Документ виявив глибоку недовіру між двома авторитарними союзниками, яку публічно намагаються замаскувати стратегічним партнерством.
Невидима війна в тилу: китайське шпигунство в Росії
Згідно з документом, підрозділ ФСБ, існування якого раніше не оприлюднювалося, звітує про посилення спроб китайської розвідки впливати на російських чиновників, учених і військових. У тексті йдеться про масштабну кампанію вербування співробітників оборонного сектору, яка активізувалася після початку повномасштабної війни в Україні. Особливою ціллю Китаю стали незадоволені працівники оборонних підприємств і фахівці з авіації, зокрема ті, хто працював над закритими проєктами екранопланів.
ФСБ стверджує, що китайська сторона намагається дізнатися більше про західні методи ведення війни, безпілотні технології та боєздатність армії РФ. Для цього до Росії після лютого 2022 року прибували делегації, пов’язані з китайськими оборонними установами. Їхнє прикриття – наукові конференції, гуманітарні обміни та індустріальні форуми.
Програма «Антанта-4»: російська відповідь союзнику
У лютому 2022 року, буквально за дні до вторгнення в Україну, ФСБ дала старт новій контррозвідувальній програмі «Антанта-4». Її суть – виявлення та нейтралізація китайських шпигунів у межах РФ. Іронічна назва натякає на парадокс «дружніх» відносин між країнами, що приховують глибоку недовіру.
Згідно з цим планом, оперативники мали вести приховане спостереження за росіянами, які підтримують активні зв’язки з КНР. Їм наказано інформувати про небезпеку передачі стратегічних технологій, здійснювати прослуховування та аналіз трафіку в популярному китайському месенджері WeChat, а також організовувати «профілактичні бесіди» з науковцями та підприємцями, що співпрацюють із Пекіном.
Розвідка без конфлікту: як ФСБ балансує на лезі
Формально Путін продовжує укріплювати політичні та економічні зв’язки з головою КНР Сі Цзіньпіном. Проте ФСБ у документі наголошує, що будь-які дії проти китайських агентів мають погоджуватися з верхівкою влади, щоб уникнути дипломатичного скандалу.
Офіцерам прямо заборонено публічно згадувати китайську розвідку як «ворога» або діяти без затвердження «делікатних операцій». Це створює вкрай складні умови для захисту стратегічної інформації, особливо на тлі зростаючої залежності Москви від Пекіна після західних санкцій.
Авіація, дрони і ПВК: китайські інтереси в Росії
Значну увагу ФСБ у звіті приділила прагненню Китаю отримати ноу-хау у сфері військової авіації. Російські інженери, пілоти та вчені в галузях аеропружності та гідродинаміки стали ключовими цілями вербувальних операцій. Пекін також зацікавлений у тактичному досвіді бійців ПВК «Вагнер», особливо в контексті використання приватних військових компаній у регіонах Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.
Водночас у ФСБ не можуть чітко визначити, чи йдеться лише про комерційні пропозиції китайських підприємств, чи про цілеспрямовану роботу з вербування шпигунів.
Територіальна параноя: історичні претензії Китаю
Окремий розділ документа присвячений побоюванням РФ щодо територіальних амбіцій Китаю. У ФСБ стурбовані зростанням активності китайських науковців на Далекому Сході, які шукають сліди давніх народів Китаю на території сучасної Росії. У звіті йдеться про потенційне використання таких досліджень для формування підґрунтя історичних претензій.
У 2023 році Китай опублікував офіційну карту, яка містила історичні китайські назви російських міст, включно з Владивостоком. У ФСБ це розцінили як спробу вплинути на громадську думку та «підготувати реваншистські настрої».
Китай наступає в Центральній Азії та Арктиці
Загроза, на думку російських спецслужб, не обмежується східними кордонами. Пекін активно просуває «м’яку силу» в колишніх радянських республіках Центральної Азії, зокрема в Узбекистані. Йдеться про культурні обміни, економічне проникнення та розширення дипломатичної присутності.
Не менш тривожно ФСБ оцінює ситуацію в Арктиці, де Китай прагне закріпити вплив через участь у гірничодобувних проєктах і освоєння Північного морського шляху. Зміни клімату та західні санкції проти Росії, як зазначено у звіті, можуть підштовхнути Кремль до ще більшої залежності від Пекіна в цьому стратегічному регіоні.
ФСБ фіксує спроби китайської розвідки отримати доступ до інформації про російські арктичні інфраструктурні проєкти, зокрема під прикриттям наукових і комерційних структур.
Таким чином, внутрішній звіт ФСБ демонструє глибокий розрив між публічною риторикою і реальними настроями в російських спецслужбах. Попри гучні заяви про стратегічне партнерство, Москва все більше занепокоєна намірами Пекіна і намагається стримати китайський вплив, не ризикуючи зруйнувати геополітичний союз.
Залишити коментар