Суд визнав співробітника Управління державної охорони Артема Косова винним в умисному вбивстві з хуліганських мотивів та призначив йому найсуворіше покарання — довічне ув’язнення. Проте навіть такий вирок не означає, що засуджений проведе все життя за ґратами. Юристи пояснюють, за яких умов особа, що отримала довічне, може знову опинитися на волі.
Як зазначила військовий адвокат Дар’я Соларьова, ще до осені 2021 року довічно засуджені не мали жодного шансу на звільнення чи заміну покарання. Ситуація змінилася після рішення Конституційного суду, який визнав неконституційною частину статті 81 Кримінального кодексу, що забороняла умовно-дострокове звільнення для таких осіб.
«Зараз довічники можуть розраховувати на заміну свого покарання, якщо відбули щонайменше три чверті строку, визначеного судом за особливо тяжкий злочин, після того як довічне буде змінене на певний термін позбавлення волі», – пояснила Соларьова.
Щоб подати клопотання про пом’якшення вироку, засудженому необхідно провести за ґратами не менше 15 років. Лише після цього суд може розглянути можливість заміни довічного ув’язнення на строкове — від 15 до 20 років позбавлення волі. Після відбуття частини цього нового терміну може постати питання про умовно-дострокове звільнення.
Існує й інший варіант — президентське помилування. Як наголошує адвокат Дмитро Бузанов, скористатися цією процедурою можна лише після 10 років перебування у в’язниці. До того ж, засуджений має щиро розкаятися у вчиненому злочині.
«Якщо підрахувати, то виходить така арифметика: спершу довічно засуджений має відсидіти 15 років, щоб суд розглянув питання про заміну покарання. Якщо довічне буде замінено на 15 років, то для умовно-дострокового звільнення треба відбути ¾ цього терміну — тобто ще 11 років і три місяці. Разом це понад 26 років у в’язниці. Якщо ж суд замінить довічне на 20 років, то засуджений повинен провести за ґратами щонайменше 30 років», – підкреслив Бузанов.
При цьому юристи нагадують, що довічники не мають права на амністію — ця норма закріплена у чинному законодавстві. Таким чином, навіть за сприятливих обставин, найраніше Артем Косов може претендувати на свободу лише через кілька десятиліть.
Під час судового розгляду захист намагався домогтися перекваліфікації злочину. Адвокати наполягали, що дії Косова підпадають не під статтю 115 ККУ («Умисне вбивство з хуліганських мотивів»), а під статтю 119 («Вбивство через необережність»). Вони стверджували, що обвинувачений не мав наміру позбавляти життя підлітка й навіть намагався надати йому першу допомогу — наклав джгут на шию постраждалого.
Однак суд відкинув ці доводи. У вироку зазначено, що Артем Косов свідомо застосував бойовий прийом — захват і кидок у напрямку панорамного скляного вікна, де стояв неповнолітній Максим Матерухін. Саме ці дії, на думку суду, спричинили смерть хлопця.
Суд також врахував, що злочин було скоєно у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, що стало обтяжувальною обставиною. Феміда наголосила, що співробітник Управління державної охорони мав би бути прикладом для суспільства у дотриманні законів і моральних норм, а не становити небезпеку для громадян.
«Спосіб убивства, незначний мотив конфлікту, цинічне ставлення до життя людини та повна відсутність моральних цінностей свідчать про антисоціальну спрямованість і небезпечність обвинуваченого», – йдеться у рішенні суду.
Таким чином, хоча Артем Косов і отримав довічний термін, законодавство України все ж передбачає можливість виходу на волю навіть для таких засуджених. Проте на це знадобляться десятиліття — і лише за умови, що в’язень покаже бездоганну поведінку, пройде переоцінку покарання та доведе своє виправлення.
Залишити коментар