Одна з найулюбленіших весняних локацій киян – бузкова колекція в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка – має несподіване історичне коріння. Як виявилось, початок колекції заклали рослини, які Україна отримала з Німеччини у 1946 році як частину повоєнних репарацій. Про це розповів директор Інституту всесвітньої історії НАН України, доктор історичних наук Андрій Кудряченко.
У травневі дні сюди традиційно прямують натовпи мешканців столиці та туристів, щоб помилуватися розкішним цвітінням бузку. Але мало хто знає, що перші тридцять сортів бузку в ботанічному саду були завезені саме як компенсація за збитки, яких Україна зазнала у війні.
Квіти замість танків
Згідно з архівними даними, у 1946 році до України з Німеччини надійшли 33 вагони з саджанцями декоративних рослин. Більшість з них вирушили саме до Києва, де використовувались для формування нової території ботанічного саду. Серед них були і сорти бузку французької, німецької та американської селекції, які стали основою нинішньої унікальної колекції.
Це була частина трофейного «розподілу», який після капітуляції Третього Рейху здійснювали союзники. Радянський Союз вивозив з Німеччини усе – від заводського обладнання до культурних цінностей. І хоча більша частина репарацій осідала в Москві, Україна також отримала дещицю – зокрема у вигляді рослин.
Полонені садівники
Завдяки архівним матеріалам вдалося встановити, що до роботи на території Ботанічного саду залучались німецькі військовополонені. Ці люди виконували функції чорноробів під час планування ландшафту і закладки алей. Тодішній очільник УРСР Микита Хрущов навіть звертався до Сталіна з проханням виділити більше полонених, аргументуючи тим, що Україна постраждала у війні більше за інші республіки. Проте отримав відмову.
«Це найбільш екзотична частина того спадку Третього Рейху, який Москва дозволила Україні отримати як репарації після війни», – зазначає історик Андрій Кудряченко.
Спадок з ароматом бузку
На сайті Національного ботанічного саду підтверджується, що бузкова колекція почала формуватись одразу після завершення Другої світової війни. Сьогодні вона вважається однією з найбільших і найрізноманітніших у Східній Європі. Саме ці кущі, завезені з повоєнної Німеччини, дали початок традиції масового милування бузком, що кожного травня перетворює ботсад у місце весняного паломництва.
Коли ми говоримо про репарації, зазвичай уявляємо промисловість або армійські трофеї. Але в цьому випадку історія залишила по собі не лише матеріальний, а й символічний слід – весняний аромат, який понад 70 років нагадує про перемогу і ціну, яку Україна за неї заплатила.
Залишити коментар