Україна ризикує зіткнутися з гострим браком вантажних вагонів, якщо продовжуватиме практику їх утилізації виключно на основі віку. На думку фахівців, замість автоматичного списання після завершення нормативного терміну експлуатації, державі варто перейти до оцінки реального технічного стану кожної одиниці рухомого складу. Такий крок дозволить зберегти транспортний потенціал країни та задовольнити потреби логістики у майбутньому.
Загроза логістичного колапсу після відновлення економіки
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков попереджає, що нинішня політика може стати «міною уповільненої дії». Основна проблема виявиться тоді, коли інтенсивність бойових дій знизиться, а українська економіка почне стрімко відновлюватися. Зростання обсягів виробництва неминуче призведе до збільшення попиту на перевезення, проте залізниця може виявитися не готовою до таких навантажень. Ситуація ускладнюється тим, що звичні раніше канали залучення вагонів із сусідніх ринків тепер повністю закриті – будь-яка співпраця з Росією чи Білоруссю припинена назавжди.
«Якщо вантажопотоки збільшаться, а вагонів буде недостатньо, це матиме дуже негативні наслідки для економіки, адже Укрзалізниця просто не зможе забезпечити перевезення необхідних обсягів», – акцентував експерт.
Зараз критично важливо забезпечити збереження та ефективне використання всього наявного парку. Мова йде про стратегічно важливі типи рухомого складу:
- напіввагони для промислових вантажів;
- зерновози для експорту агропродукції;
- цистерни для палива та хімічних речовин.
Сьогоднішні правила гри диктує наказ №647, який прив’язує долю вагона до цифр у паспорті, а не до його фактичної справності. Проте досвід провідних економік світу свідчить про зовсім інший підхід. У Європейському Союзі, США чи Канаді залізничний транспорт функціонує за критеріями безпеки та якості ремонту, а не за календарними датами.
«Ніде в розвинутих країнах, ні в ЄС, ні в США, ні в Канаді такого нема. Там вагони експлуатуються, ремонтуються, проходить капітальний ремонт, і їздять по 40-60 років абсолютно нормально. Ненормально – це коли за відносно нові вагони, які також можуть бути в неналежному технічному стані чи після неналежного ремонту по корупційних каналах, запускають знову на колії. Оце неподобство і з цим треба боротися. Але це нічого спільного не має з встановленням строку експлуатації вагонів», – підкреслив Олександр Каленков.
Наявна схема масового списання може бути вигідною лише вузькому колу осіб. Зокрема, йдеться про спробу штучного розширення ринку для вагонобудівних заводів за рахунок примусового виведення з експлуатації цілком робочих машин.
На думку експерта, створення штучного дефіциту є неприпустимим у воєнний час. Єдиним об’єктивним мірилом має стати індивідуальна перевірка стану кожного окремого вагона. Лише фактична несправність може бути підставою для заборони виходу на колії.
У професійній спільноті та під час консультацій з «Укрзалізницею» вже обговорювали можливість зміни цієї парадигми. Зокрема, розглядається варіант тимчасового призупинення дії нормативних строків експлуатації на весь період воєнного стану, аби не підірвати економічну стійкість держави.
Залишити коментар