Рівень покриття потреб бюджету власними доходами у 2025 році сягнув 60% – це найвищий показник за роки повномасштабної війни. Попри критичну залежність від міжнародної допомоги, урядові вдалося стабілізувати дефіцит і частково скоротити фіскальний розрив.
Загальні потреби у фінансуванні державного бюджету становлять 2,6 трлн грн. Із цієї суми 2 трлн грн спрямовано на покриття дефіциту (22,1% ВВП), ще 0,6 трлн грн – на погашення боргів (5,5% ВВП). Це на 360 млрд грн менше, ніж у 2024 році, що свідчить про поступове зменшення фіскального навантаження.
Внутрішні запозичення покривають близько 28% потреб, а міжнародні кредити та гранти – до 70%, тож Україна продовжує залишатися фінансово залежною від партнерів.
Дефіцит під контролем, але баланс хиткий
Починаючи з лютого 2025 року, дефіцит державного бюджету утримується в межах законодавчих параметрів – 23% ВВП проти запланованих 22%. При цьому доходи бюджету зростають швидше, ніж видатки – на 26% проти 23%. Це дає підстави для обережного оптимізму щодо майбутнього скорочення дефіциту.
Власні доходи покривають більшу частину видатків
Питома вага власних доходів у фінансуванні державних витрат піднялася до 59% (у законі передбачалось 48%). Це рекорд воєнного часу. Водночас левова частка бюджету – 68% усіх видатків – іде на безпеку та оборону, що становить 41% ВВП. Така структура змушує уряд урізати фінансування цивільних сфер, зокрема освіти, медицини та інновацій.
Державний борг і витрати: рівновага на межі
Частка видатків держбюджету у ВВП досягла 60%, тобто кожна друга гривня, зароблена в країні, перерозподіляється через бюджет. Державний борг зріс до 93% ВВП, але залишається нижчим за критичну межу в 98%. При цьому 75% боргу є зовнішнім, а 25% – внутрішнім.
Цікаво, що 70% відсоткових виплат іде саме за внутрішніми зобов’язаннями – наслідок високої дохідності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і жорсткої монетарної політики Нацбанку.
Податкове навантаження зросло
Рівень податкового навантаження зріс із 31% до 36% ВВП за останні три роки. Частка промисловості, аграрного сектору та транспорту у структурі надходжень зменшилася, тоді як банківський сектор і державне управління збільшили свої відрахування.
Держмитслужба втратила позиції – її частка у загальних надходженнях впала з 32% у 2021 році до 27% у 2025-му. Водночас у секторі «Мистецтво, розваги, спорт» спостерігається спад: якщо у 2024 році з нього сплачено 40 млрд грн податків, то у 2025-му через судові рішення та переплати зафіксовані від’ємні нарахування.
Фіскальний потенціал вичерпується
Попри значні видатки, фіскальний імпульс бюджету залишається негативним – держава не має ресурсу для стимулювання економічного зростання. Первинний дефіцит сектору загального державного управління у 2025 році становить 22% ВВП проти 28% у 2023 році. Сукупний фіскальний імпульс за два роки – мінус 5,7% ВВП.
Економісти зазначають, що єдиним компенсатором може стати пом’якшення монетарної політики – нинішні кредитні умови залишаються надзвичайно жорсткими, що стримує бізнесову активність та інвестиції.
Підсумки
- Дефіцит державного бюджету утримується на рівні 23% ВВП – близько до запланованого.
- Доходи зростають швидше, ніж видатки.
- Рівень покриття видатків власними доходами – рекордні 60%.
- Оборонні видатки займають 68% бюджету, обмежуючи можливості економічного розвитку.
- Висока частка зовнішнього боргу і висока вартість внутрішніх запозичень створюють ризики боргової стійкості.
- Подальше зростання можливе лише через ефективніше адміністрування податків та м’якшу монетарну політику.
Українські фінанси у 2025 році демонструють поступ до самодостатності, проте ресурси держави обмежені. Баланс між воєнними потребами та економічним відновленням залишається крихким, і майбутнє залежить від узгоджених дій фіскальної, монетарної та структурної політики.
Залишити коментар