У ніч на 7 травня Росія пережила безпрецедентну повітряну атаку з боку України. За офіційною версією Міноборони РФ, у напрямку Москви та низки інших регіонів було випущено понад 500 українських дронів. Хоча Київ таких цифр не підтверджує, численні свідчення в соцмережах вказують на справді масштабну операцію. Це вже третя поспіль нічна хвиля атак, але саме вона стала найбільш відчутною для російської столиці.
Аеропорти Москви тимчасово припинили роботу, десятки рейсів були скасовані, а близько 60 тисяч пасажирів застрягли в терміналах. Окрім столиці, удари було завдано по цілях у Тулі, Саранську, Подольську та навіть на віддалених військових аеродромах.
Цілі, які не озвучують, але які відчуває Кремль
Хоча українські офіційні джерела традиційно не розкривають своїх планів і результатів операцій, експерти сходяться на думці: така атака мала стратегічне і психологічне значення. За словами аеророзвідника Ігоря Луценка, удар по Москві напередодні 9 травня – це спроба позбавити ворога відчуття безпеки та стабільності.
«Якщо зірвати парад у серці Росії, це відчують усі. Це має більший інформаційний ефект, ніж знищення техніки на фронті», – пояснює він.
Зафіксовано влучання у військову базу «Кубинка», де готували авіацію до параду, а також у центр радіоелектронної розвідки в Подольському районі. Цю операцію підтвердив очільник ГУР МО Кирило Буданов, зазначивши, що участь у ній взяли близько 50 дронів.
Тактика «перевантаження ППО»
Військовий технолог Сергій Бескрестнов (Флеш) пояснює, що метою операції була демонстрація українського потенціалу у виробництві та масовому запуску безпілотників. За його словами, частина дронів цілеспрямовано діяла як «обманка» – не несла бойових зарядів, але сприяла перевантаженню систем ППО.
«Мета – вивести з ладу або вичерпати ресурси протиповітряної оборони. Як і росіяни запускають десятки “шахедів”, із яких значна частина – холості», – каже експерт.
Такі тактики дозволяють справжнім ударним дронам пройти до цілей, поки ППО витрачає ресурси на знищення «порожніх» об’єктів.
Собівартість і ефективність
Ціна масованої атаки, за оцінками спеціалістів, не є критичною. Бюджетні дрони здатні долетіти до Москви навіть при вартості $3–5 тисяч. Складніші апарати, які долають радіоелектронні перешкоди, коштують від $20 тисяч. Ключова деталь – антена CRPA, яка протидіє засобам РЕБ, обійдеться у близько 200 тисяч гривень.
Таким чином, стратегія комбінованого удару дозволяє досягати результатів при помірних витратах – бойові дрони прикриваються дешевшими.
Інформаційний ефект і геополітичний підтекст
Атака була приурочена до 9 травня – сакральної для Кремля дати. В цей день Володимир Путін традиційно влаштовує парад та демонстрацію сили. Цьогоріч його плани вже порушено – навіть якщо парад відбудеться, інформаційна картинка зруйнована.
Окремі експерти також припускають, що масований дроновий удар є сигналом союзникам і ворогам: Україна здатна діяти на стратегічну глибину, координовано та з нарощеною технологічною базою.
Попри інформаційний шум з боку російської пропаганди про «524 збитих дрони», реальні втрати залишаються невідомими – як і масштаби ураження. Але одне ясно точно: Росія знову відчула, що безпечних тилів більше не існує.
Залишити коментар