Європейський Союз розробляє стратегію поступового припинення дії директиви про тимчасовий захист українців, яка була запроваджена у березні 2022 року як реакція на повномасштабне вторгнення Росії. Незважаючи на те, що термін дії захисту вже подовжено до березня 2026 року, у Брюсселі дедалі активніше обговорюють сценарії «виходу» з надзвичайного режиму. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Euractiv.
Очікується, що Єврокомісія представить оновлену пропозицію щодо подальшого статусу українців вже на початку червня. У фокусі — нові рамки, які визначать, хто саме з біженців залишиться під європейським захистом, а кому доведеться шукати інші шляхи легалізації перебування.
Ризики та обмеження існуючої директиви
Тимчасовий захист мав обмеження за тривалістю — лише три роки. Продовження до 2026 року стало можливим лише завдяки розширеному тлумаченню правил. Проте це рішення вже вважається юридично хитким, і його подальше використання може бути піддане оскарженню.
Як зазначає Мартін Вагнер, старший радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики, просте продовження дії TPD без системної заміни може поставити під загрозу правову стійкість усього режиму захисту. «Ми вже ступили на тонкий лід», — заявив він.
Обговорювані сценарії виходу
Серед можливих варіантів, які зараз розглядаються в ЄС:
- обмеження доступу до захисту для новоприбулих українців;
- виключення з системи тих, хто остаточно повернувся в Україну;
- ухвалення політичної декларації про поетапне згортання без зміни законодавства;
- створення нового типу дозволу на проживання — з довгостроковим, але обмеженим правовим статусом.
Зокрема, розглядається ініціатива колишнього міністра з Нідерландів Лодевейка Ашера, який запропонував запровадити спеціальний «дозвіл на реконструкцію» для українців — з можливістю легального перебування до 10 років.
Можливі наслідки бездіяльності
Попри те, що більшість держав-членів підтримують ідею чергового продовження дії TPD, у Брюсселі визнають: механізм потребує нової моделі. Без чіткої альтернативи ситуація може обернутися кризою в системі надання притулку.
«Ігнорування питання може призвести до катастрофічного перевантаження національних систем», — застерігає один з дипломатів. За його словами, якщо не вжити заходів, значна частина українців може подати індивідуальні заяви про надання притулку, і тоді навантаження на адміністрації зросте у рази.
Зустріч міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС, на якій обговорюватиметься ця проблема, запланована на 12–13 червня. Очікується, що саме тоді буде узгоджено перші кроки щодо політики довгострокової інтеграції або поступового припинення дії режиму TPD.
Питання залишається відкритим: що робити з мільйонами українців у Європі після 2026 року, якщо війна не закінчиться? ЄС ще шукає відповідь.
Залишити коментар