Українські підприємці дедалі частіше усвідомлюють: сподівання на швидку стабілізацію ринку були помилковими. Високі ставки за позиками та пряма залежність бюджету від зовнішніх вливань стали новою реальністю. Виживають і зростають лише ті компанії, які адаптувалися до хронічної невизначеності. Це вже не пауза, а стале бізнес-середовище.
Андрій Пишний, очільник НБУ, в нещодавньому інтерв’ю заявив, що фінансова система поступово повертається до ролі драйвера розвитку економіки. Він також наголосив на гармонізації регуляторних норм із європейськими стандартами. Схоже, у цей оптимістичний прогноз вірять лише сам голова регулятора та ще один член Ради НБУ.
Однак реальні показники 2025–2026 років свідчать про складнішу картину. Ліквідності в системі достатньо, депозити населення зростають, але кредитний ресурс залишається дорогим та вибірковим. Основний виклик для бізнесу полягає у вмінні залучати кошти через повну фінансову прозорість, високу якість управління ризиками та доведену платоспроможність. Фінансова дисципліна стає критичним фактором.
Дорогі кредити та виклики для фінансової моделі
Станом на червень 2026 року облікова ставка НБУ становить 15%. Хоча це менше за кризові 25% у 2022 році, для стимулювання інвестицій вартість запозичень залишається високою. За травень 2026 року різниця між інфляцією та ставкою досягла 6,8 відсоткового пункту, що підтверджує жорстку монетарну політику. Це нова норма.
Вартість нових кредитів для бізнесу без овердрафту у травні 2026 року піднялася до 19,7% після 18,5% місяцем раніше. Середній показник за 2025 рік фіксувався на рівні 19%. Тепер кожен кредит стає суворим іспитом для ефективності бізнес-моделі підприємства.
Якщо компанія оформлює позику під майже 20% річних, вона повинна чітко знати джерело майбутньої вищої дохідності. Це може бути вихід на нові експортні ринки чи прискорення обороту капіталу. Кредитування лише для закриття касових розривів без структурних змін у виробництві веде до серйозних проблем.
У травні 2026 року середня ставка за новими кредитами резидентам без овердрафту зросла до 19,7%, в середньому за 2025 рік вона становила 19%
Розвиток має ґрунтуватися не на пошуку дешевих грошей, а на здатності компанії заробити більше, ніж коштує залучений банківський капітал.
Обсяг грошової маси на кінець травня 2026 року сягнув 4096,9 млрд грн, що на 15,7% більше за минулорічні показники. Монетарна база розширилася до 1234,7 млрд грн. Готівка в обігу та депозити резидентів також показали зростання на 15,1% та 15,8% відповідно. Це багато грошей.
Наявність значної ліквідності у банківській системі зовсім не гарантує доступність фінансування для кожної окремої компанії. Фінансові установи обирають надійних позичальників із прозорою структурою власності та реалістичними бізнес-планами.
Загальний обсяг кредитів резидентам на кінець травня 2026 року зріс до 1316,1 млрд грн, що на 10,9% більше за аналогічний період 2025 року. Проте структура цього зростання свідчить про перекіс: корпоративне кредитування додало лише 5,4%, тоді як споживче зросло на 28,6%. Банки значно охочіше працюють із громадянами.
Дохідність нових депозитів у травні 2026 року становила 8,8%, тобто була суттєво нижчою за вартість кредитів
Економіка ризикує зіткнутися з дисбалансом, де споживання домінує над інвестиціями у виробництво. Бізнесу потрібно терміново професіоналізувати свою роботу з банками, щоб змінити цю ситуацію.
Програма «5–7–9%» та її роль
Станом на кінець травня 2026 року сума укладених договорів за програмою «5–7–9%» склала 531,6 млрд грн. Поточна заборгованість становить 180,6 млрд грн. Це надважливий інструмент. Частка пільгового кредитування у загальному обсязі гривневих позик бізнесу сягнула 46,7%, за даними Мінекономіки.
Хоча програма стала рятівним механізмом для релокації та відновлення діяльності під час війни, така висока концентрація пільг свідчить про слабкість ринкових інструментів. Майже половина кредитування прив’язана до державної підтримки, що створює стратегічні ризики для багатьох компаній.
Якщо бізнес здатний функціонувати лише на субсидованих ставках, це сигнал про неефективність моделі. Програму варто використовувати для модернізації виробництва, а не для консервації застарілих підходів. Мета — підвищення продуктивності та створення високої доданої вартості.
Майже половина гривневого кредитування бізнесу залежить від програми «5–7–9%»
Депозити резидентів за рік зросли на 443,1 млрд грн, досягнувши 3248,9 млрд грн. Корпоративний сектор тримає 1705,4 млрд грн, населення — 1478,4 млрд грн. Це свідчить про накопичення значних коштів, проте багато компаній бояться їх інвестувати через війну.
Пасивне тримання грошей на рахунках не є стратегією розвитку. Дохідність нових депозитів у травні 2026 року була лише 8,8%, що значно нижче за вартість кредитів. Потрібен баланс.
Вкрай важливо спрямовувати вільний капітал у підвищення продуктивності, а не лише накопичувати резерви для операційної безпеки.
Конкуренція за капітал та ОВДП
У червні 2026 року ставки за ОВДП знизилися до 14,08% після 15,79% у травні. Для бюджету це перемога, адже обслуговування боргу стає дешевшим. Дохідність ОВДП у 2025 році складала 16,3%, а у 2024 — 15,98%. Ці державні папери виступають прямим конкурентом банківським кредитам.
Зниження дохідності держпаперів може стимулювати банки більше кредитувати реальний сектор. Однак цей бум стане можливим лише за умови високої якості самих позичальників. Банки не даватимуть гроші всім підряд.
Шанс на отримання фінансування отримають лише ті підприємства, які продемонструють прозорість, стабільні доходи та ефективне управління наявними ризиками.
Валютна стабільність як адміністративний ресурс
На кінець червня 2026 року міжнародні резерви України становили $45,73 млрд. Це значний запас міцності. НБУ активно покриває дефіцит валюти через інтервенції. Від’ємне сальдо інтервенцій з початку 2026 року досягло $22,7 млрд, що на 33,2% більше за аналогічний період минулого року.
Валютну стабільність зараз підтримують адміністративно та зовнішньою допомогою. Бізнес повинен враховувати ці валютні ризики у своїх планах. Компаніям важливо готувати сценарії на випадок курсових коливань.
Експортери повинні ефективно управляти виручкою та строками платежів. Не можна вважати поточний стабільний курс гарантією на майбутнє.
Оборонний сектор та промисловий розвиток
Оборонна економіка стає ключовим драйвером зростання українського бізнесу. Це не лише зброя, а й кібербезпека, ремонтна база, інженерія та логістика. Це шанс для компаній перейти до вищої маржинальності.
Сектор вимагає від бізнесу особливої фінансової дисципліни та захисту даних. Робота з держзамовленням — це завжди серйозні вимоги до компанії.
Банки не інвестують в ідеї, вони фінансують реальні показники. Тому оборонним підприємствам необхідно терміново професіоналізувати своє управління.
Стратегія адаптивного зростання
Енергетична незалежність, власна генерація та модернізація виробництва стають обов’язковими елементами бізнес-стратегії. Це захист від кризових явищ та метод зниження майбутніх витрат. Інвестиції в енергоефективність вигідні.
Український бізнес сьогодні має базуватися на суворих фінансових моделях, а не на очікуваннях дешевих ресурсів. Продуктивність праці стає головним мірилом успіху.
Потрібно правильно управляти ліквідністю, знаходячи золоту середину між безпекою та розвитком. Депозити не замінять інвестицій.
Диверсифікація джерел фінансування та ринків збуту є життєво важливою. Компанії повинні бути готовими до сертифікації за європейськими нормами вже зараз. Це перепустка до капіталу.
Бізнес не повинен перетворюватися на «депозитну компанію», яка боїться інвестувати
Насамперед варто провести глибоку фінансову діагностику власної компанії. Підготуйте якісну звітність, прогноз грошових потоків та бізнес-план. Використовуйте пільги «5–7–9%» для реальної модернізації, а не для латання дірок.
Інвестуйте в операційну стійкість, що підвищить довіру з боку банків та партнерів. Диверсифікуйте канали продажів.
Впроваджуйте комплаєнс та прозорість як стандарт роботи. Це не бюрократія, а вимога ринку.
Ми входимо у часи, де розвиток відбувається всупереч високій вартості грошей. Монетарний сектор виглядає складно, але не безнадійно. Гроші в економіці є.
Кредити залишаються дорогими, а ринок — залежним від пільг та допомоги партнерів. Стабільність валюти тримається на інтервенціях НБУ.
Потрібна стратегія адаптивного розвитку. Попереду виграють не ті, у кого більше ресурсів, а ті, хто найкраще управляє ризиками.
Невизначеність — це не бар’єр, а нові правила гри для тих, хто вміє працювати з довірою.
Залишити коментар