Першого вересня 2025 року політичний ландшафт України змінився назавжди. У цей день закон «Про лобіювання» перестав бути лише паперовим документом, перетворившись на реальний інструмент державного регулювання. НАЗК запустило «Реєстр прозорості», назавжди закриваючи еру кулуарних домовленостей у темних кабінетах. Це нова реальність.
Ми проаналізували дані за перше півріччя 2026 року, що охоплюють період звітування. За цей час офіційний статус суб’єкта лобіювання отримали понад 170 осіб та компаній. Це дає унікальну карту реального впливу на державні рішення в Україні. Відкриваються несподівані факти.
Найбільший апетит до лобіювання продемонстрували енергетики та представники ЖКГ. Вони генерують майже третину всіх згадок у звітах. Слідом ідуть фінансово-податкові питання, а також фармацевтичні гіганти. Головною точкою тяжіння лобістів став голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Ключові гравці ринку впливу
Аналіз звітності показав, хто насправді керує процесами в коридорах влади. Цікаво, що великі корпорації та професійні агенції мають діаметрально протилежні підходи до побудови своїх стратегій впливу.
- ТОВ «Гуд Політікс» та «Хіллмонт Партнерс» очолили рейтинг за бюджетами контрактів.
- Європейська Бізнес Асоціація стала лідером за кількістю реальних контактів із посадовцями.
- ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обирає шлях прямого спілкування, ігноруючи посередників.
- Ощадбанк увійшов до списку, створивши прецедент держбанку-лобіста.
Ці дані свідчать, що ринок тільки формується. Попри велику активність, існує багато сірих зон.
Системні прогалини та майбутнє системи
Перші звіти виявили критичну слабкість – відсутність дзеркальної звітності для чиновників. Поки посадовці не зобов’язані публікувати свої календарі зустрічей, ми змушені вірити лише словам лобістів. Це створює умови для приховування важливих деталей.
Закон має ще багато недоліків. Широкий перелік винятків та розпливчасті визначення предметів лобіювання часто дозволяють гравцям уникати належної реєстрації. Фінансові діапазони витрат замість точних цифр заважають оцінити реальний масштаб впливу. Система потребує доопрацювання.
Наступна звітна кампанія стане справжнім тестом на міцність. Вона покаже, чи здатне НАЗК виявляти недостовірні дані, і чи стануть штрафи серйозним запобіжником. Це вирішальний момент для української демократії.
Залишити коментар