Газові модулі замість радянських мереж: як Київ планує рятувати опалювальний сезон
Головна Місто Газові модулі замість радянських мереж: як Київ планує рятувати опалювальний сезон
Місто

Газові модулі замість радянських мереж: як Київ планує рятувати опалювальний сезон

Поділитися
Поділитися

Столична система теплопостачання потребує радикальної децентралізації, щоб уникнути колапсу під час наступних зимових холодів. Експерти галузі пропонують відмовитися від застарілої радянської моделі на користь розподілених потужностей. Встановлення мобільних котелень на ключових вузлах інфраструктури дозволить зробити місто значно стійкішим до ворожих атак та масштабних технічних аварій. Наприклад, лише 15 – 20 таких установок здатні повністю убезпечити житловий масив Троєщина, який цьогоріч тривалий час залишався без тепла.

Перехід до концепції мобільних енерговузлів

Про технічні деталі та стратегію оновлення мереж розповіли віцепрезидент Теплоенергетичного кластера України Андрій Гевко та засновник компанії “Євротехенерго” Дмитро Новосад. Вони порівнюють київські тепломережі з кровоносною системою, де стійкість залежить від автономності окремих ділянок.

“Є так звані центральні теплові пункти. Це великий вузол, у якому сходяться всі тепломережі. (…) потім воно розгалужується в ще менші, і потім у “капіляри” — це коли в будинку вже безпосередньо тепло йде до наших радіаторів. І наша концепція полягала в тому, щоб на великих вузлах — центральних теплових пунктах — поставити модульні котельні, які будуть фактично гарантувати нам стійкість системи”.

Такі модульні станції можуть працювати як у режимі оперативного резерву, так і бути постійними джерелами тепла. Використання газу як палива та встановлення димарів заввишки 15 – 30 метрів робить їх безпечними для міської забудови. На відміну від ТЕЦ, відновлення яких після обстрілів триває роками, модульні об’єкти повертаються до роботи за лічені години.

“Звичайно, якщо прилетить дороговартісна ракета і влучить по цій котельні, то вона її знищить. Але це не торкнеться, по-перше, одразу всіх, а по-друге, якщо це будуть якісь незначні пошкодження, це дуже легко ремонтується, і ми можемо в лічені години запускати систему”, — зазначають фахівці.

Реалізація такого проєкту в межах столиці цілком можлива за пів року. Українські виробники, що входять до профільного кластера, мають необхідні потужності: виготовлення однієї одиниці займає до трьох місяців, а монтаж і логістика потребують ще стільки ж часу. Проте темпи залежать від комплексу факторів.

Втілення ідеї вимагає стабільного фінансування, злагодженої роботи київської та районної влади, а також суттєвого спрощення бюрократичних процедур. Головними рушіями процесу експерти називають наявність виробничих потужностей та політичну волю керівництва міста.

Фахівці запевняють, що технологічні зміни не повинні спровокувати ріст тарифів для населення. Водночас вони попереджають про можливі управлінські виклики: якщо котельні перейдуть у приватну власність або на баланс “Київтеплоенерго”, виникне питання доцільності утримання старих магістралей.

“Незрозуміло буде, що робити з цими сотнями кілометрів теплотрас, наприклад, у місті Києві. Тому що зараз їх ремонтують, на це виділяються кошти, їх постійно покращують, ремонтують цілу зиму прориви, які відбуваються. Чим тоді буде займатися “Київтеплоенерго”? Незрозуміло. І в тариф також закладаються всі ці ремонтні роботи, вартість експлуатації теплотрас”.

Міська влада вже зробила крок назустріч енергонезалежності, ухваливши 10 березня план стійкості на 10 млрд грн. Ці кошти до кінця 2026 року спрямують на захист об’єктів, розвиток когенерації, ремонт мереж та підтримку енергоефективності ОСББ.

Додатково столиця очікує від держави транш у розмірі понад 37,7 млрд грн. Гроші підуть на децентралізацію опалення, посилення фізичного захисту стратегічних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також створення резервних потужностей водопостачання. Мер Києва Віталій Кличко та його заступник Петро Пантелеєв при цьому наголошують, що нові установки доповнюватимуть, а не повністю замінюватимуть централізовану систему.

Необхідність таких кроків підтвердив досвід січневих атак, коли через пошкодження ТЕЦ-6 мешканці Деснянського району були змушені тижнями користуватися пунктами обігрівання. Лише наприкінці зими теплопостачання там вдалося повністю стабілізувати.

Лютий також видався складним для енергетиків через масовані удари дронами та ракетами. Зокрема, 3 лютого внаслідок влучань у Дарницькому та Дніпровському районах без опалення опинилися понад 1100 багатоповерхових житлових будинків.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Апеляція у справі патрульної Дудіної: рішення суду залишили в силі
Місто

Апеляція у справі патрульної Дудіної: рішення суду залишили в силі

Київський апеляційний суд сьогодні, 3 червня, завершив розгляд справи колишньої працівниці поліції...