Прокуратура вимагає повернути Жовтневий палац державі
Головна Публікації Прокуратура вимагає повернути Жовтневий палац державі
Публікації

Прокуратура вимагає повернути Жовтневий палац державі

Поділитися
Поділитися

Столична прокуратура ініціювала судовий процес, щоб повернути державі будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв, раніше відому як Жовтневий палац. Приміщення, що має статус пам’ятки національного значення, використовується як концертний зал, проте його приватизація наразі оскаржується в суді.

Історія та значення палацу

Колишній Жовтневий палац збудовано у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Спершу це був корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Пізніше будівля служила різним державним установам.

“Стіни палацу бачили розстріли представниками НКВС української інтелігенції − Костя Буревія, Олексу Близько, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо”, — повідомили в прокуратурі.

У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення, і з того часу тут проходили виступи видатних діячів української та міжнародної культури.

За законом Жовтневий палац не підлягає приватизації. Незважаючи на це, Федерація профспілок України зареєструвала за собою право власності на МЦКМ. До того ж організація довгий час не вживала заходів для збереження об’єкта. Лише у 2025 році охоронний договір на пам’ятку уклали після рішення суду за позовом прокуратури.

У зв’язку з цим прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з вимогою повернути будівлю у державну власність через Фонд державного майна України. Суд уже відкрив провадження та призначив розгляд справи.

Що відомо про управління МЦКМ

У липні 2025 року будівля перейшла в управління ТОВ “Комбінат Плюс”, засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка, після проведеного конкурсу. Власником Центру залишилася Федерація профспілок України. Договір із новим керівником підписано на п’ять років з щомісячним гарантійним платежем 2 мільйони гривень та 99,9% від прибутку.

Дмитро Сидоренко зазначав, що зміна менеджменту не вплине на заплановані події, а сама будівля перебуває у занедбаному стані та потребує реставрації.

АРМА повідомляє, що раніше держава не отримувала прибутків від роботи МЦКМ, а фінансові звіти попереднього менеджменту потребують перевірки.

Попередній керівник МЦКМ Юрій Бобир заявив: “Із 2019 року будівля була арештована шість разів, проте всі арешти пізніше скасовані судами. Я вважаю конкурс незаконним, бо будівля ніколи не перебувала в державній власності.”

Ситуація навколо Жовтневого палацу демонструє складність поєднання історичної цінності та сучасного управління активами. Остаточне рішення суду визначить, чи залишиться будівля під контролем держави.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Демографічний виклик: чому відбудова України залежить не від грошей, а від людей
Публікації

Демографічний виклик: чому відбудова України залежить не від грошей, а від людей

Сьогодні обговорення демографії часто обмежується лише статистикою мігрантів. Це занадто вузький погляд....