Спроба Дональда Трампа прискорити завершення війни між Росією та Україною зіткнулася з реальністю, яку вже неможливо ігнорувати. Переговори тривають, але швидкого фіналу не обіцяють навіть у Білому домі.
Попри заяви про обережний прогрес, ключові елементи потенційної угоди залишаються заблокованими. Насамперед ідеться про безпеку України після припинення бойових дій. Саме тут сторони розходяться найбільше.
Символічним тлом для цього стала заява Москви напередодні зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським у Мар-а-Лаго. Російський сигнал був недвозначним.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров відкинув ідею розміщення європейських військових в Україні, яка є одним з ключових пунктів українського безпекового бачення.
“Якщо європейці з’являться, вони стануть законною мішенню”, – заявив Лавров, коментуючи можливу присутність сил ЄС для стримування нової агресії та контролю демілітаризованої зони.
Москва не зрушує з місця
Риторика Кремля лише закріпила головну проблему переговорного процесу. Росія не демонструє готовності до поступок.
За участі США дискусія фактично зводиться до того, на що має погодитися Київ і які компенсації за це може запропонувати Вашингтон. Позиція Володимира Путіна, за оцінками американських посадовців, обмежується окресленням власних “червоних ліній”. Серед них – і подальші територіальні претензії.
Попри це Трамп після недільної розмови з Путіним знову наполягав, що російський лідер нібито налаштований на мир.
Цю оцінку публічно не підтвердив жоден із ключових західних союзників США. Мовчання стало промовистим.
Безпека як головний вузол
Найгостріше питання переговорів – як не допустити повторення російської агресії.
Президент України наполягає, що його 20-пунктовий план передбачає чіткі гарантії безпеки, співмірні з дією статті 5 НАТО. Йдеться про пряме зобов’язання США стати на захист України у разі нового нападу.
Трамп уникає таких формулювань. І не лише з дипломатичних міркувань.
Усередині США він стикається з опором з боку частини Республіканської партії. Віцепрезидент Джей Ді Венс та інші впливові республіканці відкрито виступають проти будь-яких гарантій, які можуть втягнути Сполучені Штати у війну.
Це обмежує простір для маневру. І ускладнює переговори.
Санкції, діалог і холодна реакція союзників
Окремий блок бачення Трампа стосується відносин із Москвою загалом.
Він говорить про “стратегічну стабільність”, маючи на увазі не лише контроль над ядерними ризиками, а й поступову нормалізацію дипломатичних та економічних зв’язків.
Такий підхід передбачає:
- скасування або пом’якшення санкцій проти Росії
- відновлення торговельних відносин
- повернення Москви до ширшої західної економічної системи
Європейські лідери та значна частина американського істеблішменту сприймають ці ідеї з глибоким скепсисом. Вони вважають їх небезпечними, доки Володимир Путін залишається при владі.
Недовіра зберігається. І вона взаємна.
Обіцянки без термінів
Кінець року приніс несподіване визнання з боку Трампа. Швидкого миру не буде.
На столі лежать детальні пропозиції, тривають консультації, але фінального рішення не видно. Президент США фактично відмовився від власних гучних обіцянок.
“Дедлайнів немає”, – заявив Трамп, визнаючи, що війна не завершиться “за один день”.
Колишній посадовець Ради національної безпеки США Томас Грем звертає увагу на інший аспект. Сам процес став можливим лише після відновлення прямого діалогу між Вашингтоном і Москвою у лютому.
“Контури остаточного врегулювання видно, навіть якщо обидві сторони рішуче це заперечують”, – зазначив Грем.
Втім, ключові відповіді досі відсутні. Чи готова Росія до реальних компромісів. Чи прийме демілітаризовану зону. І на що саме погодяться Сполучені Штати, коли йдеться про захист України.
Саме від цього залежить, чи перетвориться нинішня дипломатія на шлях до миру, чи залишиться затяжним процесом без фіналу.
Залишити коментар