Електронні сервіси в українських містах стають питанням виживання, а не зручності. Для тих, хто втратив документи, переїхав або доглядає за рідними, онлайн-доступ до послуг – це безпека та базові права.
Оцінюємо на практиці
Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine перевірила, як локальна влада десяти обласних центрів – від Дніпра й Запоріжжя до Львова, Одеси та Києва – організувала роботу електронних сервісів. Кожне місто експерти аналізували за 40 практичними індикаторами: зручно чи ні отримувати послугу онлайн, наскільки сервіси стабільні, зрозумілі та «зрілі». Максимум – 100 балів. До нього ніхто не наблизився.
У середньому українські міста набрали лише 49,8% від можливого результату. Лідирує Київ із 70 балами, за ним Львів (63) і Харків (58). На противагу – Полтава (27), Чернігів (32) та Луцьк (43). Різниця між лідером і аутсайдером – 43 бали. Це не просто цифри – це нерівність доступу до послуг для людей залежно від місця проживання.
Стратегічне планування і лідерство
Київ та Львів традиційно входять у рейтинги цифрових міст, проте й вони не досягли максимуму. Наприклад, Львів втратив бали через відсутність комплексного міського мобільного застосунку.
Справжня несподіванка – третє місце Харкова. Прифронтовий обласний центр, що зазнав значних втрат ІТ-фахівців, зберіг і розширює цифрові сервіси, зокрема через мобільний додаток Open Kharkiv.
Запоріжжя запустило «Цифрове Запоріжжя» – платформу-«єдине вікно» для доступу до міських сервісів. Обидва міста показують: навіть під системними загрозами можливо масштабувати цифрові рішення.
Аналітики виявили закономірність: міста з низькими оцінками не мають ухвалених стратегічних документів щодо діджиталізації. Полтава та Чернігів не мають згадок про програми, Луцьк – проєкт SmartLutsk на 2025–2029 роки так і не ухвалено. Як результат – фрагментарність сервісів і відсутність тяглості: деякі сервіси перестають оновлюватися або зникають.
Сили та слабкості цифровізації
Водночас усі міста забезпечують базові послуги: онлайн-запис до дитсадків, електронні петиції, відстежування транспорту. Більшість впровадила безготівкову оплату проїзду та онлайн-запис до ЦНАПів.
Втім, системні прогалини очевидні. Лише п’ять муніципалітетів створили на сайтах «єдину точку входу» до всіх сервісів. Соціальні послуги майже не цифровізовані – жодне місто не оприлюднило окремого переліку послуг онлайн. Проблеми є і в медицині та енергоефективності: доступу до сервісів пошуку медобладнання чи лікарських засобів майже немає, а актуальні дані щодо енергостійкості надає лише Київ.
Особливо тривожна ситуація з мапами укриттів: у семи містах їх немає або вони не актуальні. Успіхи цифровізації здебільшого там, де сервіси стали щоденною потребою – транспорт, освіта, адміністративні послуги. Натомість соціальні послуги, охорона здоров’я, енергоефективність залишаються поза увагою.
Що мають зробити міста
Програма «Прозорі міста» радить:
- Розробити й ухвалити стратегічні програми інформатизації на 3–5 років із пріоритетами, завданнями та показниками успіху.
- Провести інвентаризацію всіх цифрових сервісів – державних, міських, комерційних, громадських – і зібрати їх у єдиному місці на офіційному сайті.
- Створити «єдину точку входу» для всіх сервісів, щоб спростити життя мешканцям і працівникам міської ради.
- Розвивати електронні сервіси місцевої статистики через публічні тематичні дашборди, використовуючи дані для стратегічних рішень та роботи з донорами.
- Перенести успіхи адміністративної цифровізації у соціальні послуги: онлайн-запис, перелік послуг, інструкції користування і оцінка якості.
- Забезпечити прозору актуалізацію даних у всіх сервісах через дати оновлення або коментарі.
На основі результатів кожній міській раді готують індивідуальні рекомендації – дорожні карти вдосконалення е-сервісів. Мета – не лише констатувати відставання чи лідерство, а допомогти містам підготуватися до європейської інтеграції реально, а не на словах.
У складні часи, коли окуповані території, сотні тисяч мобілізованих, мільйони внутрішньо переміщених, щоденне пошкодження майна, релокація бізнесу та дистанційне навчання, безпечний доступ до електронних сервісів стає критичною умовою життєздатності громад. Належні цифрові екосистеми потрібні українцям сьогодні.
Залишити коментар