Адміністрація Дональда Трампа запропонувала незвичний погляд на національну безпеку США – через призму цивілізації. У Європі документ сприйняли критично, побачивши в ньому не лише безпекову доктрину, а й політичний та ідеологічний виклик.
Традиційні стратегії безпеки зазвичай обертаються навколо військової сили та економічних інтересів. Нова версія американської доктрини лише побіжно торкається цих тем. Натомість головний акцент зроблено на цивілізаційній ідентичності.
І саме тут, як зазначається, з’являється те, що європейські оглядачі розцінили як небезпечний зсув. У визначенні “цивілізації”, яке використовує адміністрація Трампа, простежується виразний расовий підтекст, хоч він і не проговорений прямо.
Перший пріоритет стратегії сформульований однозначно – зупинити масову міграцію.
“Ми повинні захистити нашу країну від вторгнення неконтрольованої міграції”.
Далі логіка документа виходить за межі американських кордонів. У стратегії йдеться про те, що Європа нібито стоїть на порозі “цивілізаційного зникнення”. Автори документа припускають, що вже за кілька десятиліть окремі члени НАТО можуть стати переважно неєвропейськими за складом населення.
Аналітики зауважують іронію такого твердження. За даними перепису, саме США вже до 2045 року можуть стати країною, де більшість становитиме небіле населення. Натомість Великій Британії та Німеччині для аналогічної зміни знадобляться ще десятиліття.
Щоб, за логікою стратегії, врятувати Європу від “зникнення”, Вашингтон пропонує “культивувати опір” поточному політичному курсу ЄС. У перекладі з дипломатичної мови це означає підтримку націоналістичних та антиімміграційних партій.
Серед таких сил прямо згадуються:
- “Альтернатива для Німеччини”
- “Національний фронт” у Франції
- “Реформа” у Великій Британії
Ідейним архітектором цього “цивілізаційного повороту” вважається Майкл Антон, колишній керівник планування політики в Держдепартаменті. Ще у 2016 році він прогучно заявив про необхідність зупинити обрання Гілларі Клінтон як питання національного виживання США.
Тоді Антон писав, що терпимість до масової імміграції є ознакою “цивілізації, яка хоче померти”.
Нинішня стратегія, за оцінкою аналітиків, фактично відтворює цю ж логіку – вже на рівні офіційної державної доктрини.
Як Європа читає сигнали з Вашингтона
У Європі немає єдиного трактування того, що означає нова стратегія США на практиці.
Перший підхід зводиться до того, що подібні документи завжди пишуться “для архіву” та майже не впливають на реальні рішення.
Другий варіант тлумачення передбачає, що стратегія є інструментом жорсткого тиску на ЄС. Передусім – у питаннях можливого мирного врегулювання війни з Росією та спроб обмежувати вплив американських технологічних гігантів.
Третє прочитання – найбільш радикальне. Воно виходить із того, що адміністрація Трампа заперечує не лише окремі політики ЄС, а й сам принцип існування Європейського Союзу як “глобалістського” проєкту.
Додатковим сигналом для такого трактування стала заява заступника держсекретаря США Крістофера Ландау, який відкрито звинуватив союзників у “цивілізаційному самогубстві”.
Він заявив, що США більше не можуть “прикидатися, що ми є партнерами” урядів ЄС, які проводять політику, “абсолютно несумісну” з американськими інтересами.
Серед неприйнятних для Вашингтона підходів Ландау назвав “цензуру” та “кліматичний фанатизм”. У Європі ці слова прочитали як завуальовану погрозу перегляду підтримки НАТО у разі збереження нинішнього курсу ЄС.
У статті також звертають увагу на реакцію з боку Росії. Прес-секретар Володимира Путіна вже позитивно оцінив нову стратегію США. Російські спікери підтримали американські заяви про нібито загрозу свободі слова в Європі.
У підсумку, зазначають автори, між США та Європою дедалі виразніше проступає лінія ідеологічного розлому.
Погляд адміністрації Трампа на “західну цивілізацію” спирається на расу, християнство та націоналізм. Європейська ж модель базується на демократії, правах людини та верховенстві права, включно з міжнародним.
При цьому найбільшу загрозу ліберальній версії Заходу в самій Європі, як наголошується, становлять крайні праві сили, що орієнтуються на США, а також російська держава, з якою команда Трампа намагається зблизитися.
Залишити коментар