Голосування за державний бюджет на 2026 рік перетворилося на політичний трилер із затримками, блокуваннями та внутрішніми бунтами у монобільшості. Під крики «Ганьба» Верховна Рада все ж підтримала документ, який передбачає рекордні видатки та гігантський дефіцит.
3 грудня парламент ухвалив бюджет у другому читанні та в цілому. «За» проголосували 257 народних депутатів. Із них 193 – представники «Слуги народу». Це найслабша підтримка бюджету з боку монобільшості за весь час її існування.
Голосів знову бракувало. І знову їх довелося добирати в союзників з груп «Довіра» та «За майбутнє», а також у депутатів із проросійських об’єднань ПЗЖМ та «Відновлення України».
Усе це відбувалося на тлі глибокої внутрішньої кризи у «Слузі народу», спровокованої гучним корупційним скандалом в енергетиці – так званим «Міндічгейтом». Після заяв НАБУ про причетність до схеми міністрів і близького оточення президента у фракції заговорили навіть про можливий розпад монобільшості.
Рада зависла. Бюджет теж.
Прострочені дедлайни
За Бюджетним кодексом фінальне голосування мало відбутися не пізніше 1 грудня. Однак у цей день депутати лише з’ясовували, чи винесуть питання до зали взагалі. Причина була очевидна – у монобільшості бракувало голосів.
Попередні воєнні бюджети парламент ухвалював значно швидше – ще на початку листопада. Цього разу сценарій зламався.
2 грудня з трибуни Ради пролунало публічне застереження: бюджет треба прийняти, попри політичний шторм. Про це заявив голова податкового комітету Данило Гетманцев.
“Це правда, що сьогодні у нас триває політична криза, напевно, найбільша з початку великої війни. Але ми не маємо права на внутрішні з’ясування стосунків. Ми зобов’язані ухвалити бюджет, отримати програму від МВФ і кошти, на які розраховуємо наступного року, щоб утримати державу”, – заявив він.
Та вже того ж дня парламент так і не дійшов до голосування. Депутати «Європейської Солідарності» заблокували трибуну з вимогою відставки всього уряду. Спікер Руслан Стефанчук оголосив перерву.
Увечері відбулася погоджувальна рада. Прем’єрка Юлія Свириденко та міністр фінансів Сергій Марченко окремо провели перемовини з кожною фракцією. У середу, 3 грудня, після вже четвертої погоджувальної ради за тиждень, бюджетний комітет нарешті виніс проєкт у зал.
Міністр фінансів назвав фінальну версію документа збалансованою та такою, що враховує політичні правки депутатів.
У сесійній залі з’явилася і прем’єрка. Та сама, яка двома тижнями раніше не прийшла на виклик щодо звільнення міністрів, фігурантів корупційного скандалу.
Голосування відбулося одразу в двох читаннях. Результат – 257 «за». Рік тому було стільки ж. Але зменшилася частка «слуг».
Один представник монобільшості проголосував проти – Роман Бабій. Ще шестеро утрималися:
- Георгій Мазурашу
- Василь Мокан
- Петро Павловський
- Павло Фролов
- Ольга Коваль
- Ольга Саладуха
Проти виступили всі депутати «Європейської Солідарності» і «Батьківщини». З фракції «Голос» лише одна депутатка, Таміла Ташева, підтримала документ. Решта були проти або утрималися.
Ярослав Железняк назвав ухвалений документ «не бюджетом воюючої країни, а популізмом» і розкритикував фінансування кешбеку, телемарафону та зимової програми підтримки.
Опозиція вимагала і суттєвого збільшення витрат на армію. Співголова «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко виступила з жорсткою заявою.
“У цьому бюджеті залишаються найбільш корупціогенні статті. Пропагандистський марафон замість підвищення зарплат військовим. Чотири мільярди на так звані стратегічні комунікації – під особисту програму президента”, – заявила вона.
Спроби змусити Раду голосувати бюджет постатейно міністр фінансів назвав деструктивними та такими, що зруйнували б увесь баланс документа.
Проти виступили також троє позафракційних – Гео Лерос, Дмитро Микиша та Дмитро Разумков. Ексспікер назвав бюджет «смертним вироком для бізнесу».
“Коли ви за нього тиснете, у мене враження, що парламент передивився фільм «П’ятдесят відтінків сірого». Такого самознущання і знущання над народом я давно не бачив”, – заявив Разумков.
Після оголошення результатів у залі лунали вигуки «Ганьба!».
Президент Володимир Зеленський, коментуючи подію, подякував усім, хто підтримав бюджет, і заявив, що це сигнал партнерам про відсутність внутрішньої нестабільності в Україні.
Через що сперечались нардепи
Бюджет-2026 передбачає 4,8 трлн грн видатків і 2,9 трлн грн доходів. Дефіцит становить близько 2,4 трлн грн – це приблизно 42 млрд доларів.
У документ закладене перше з 2023 року підвищення базових соціальних стандартів. Мінімальна зарплата зростає з 8000 до 8647 грн, прожитковий мінімум – з 2920 до 3209 грн.
Водночас майже 19 млрд доларів дефіциту поки не мають чіткого джерела покриття.
До другого читання депутати подали рекордні понад 3300 правок. Врахували лише близько 6%. До повномасштабної війни цей показник сягав 36–52%.
Окремі суперечки точилися навколо зарплат учителів. Уряд передбачив підвищення з січня, але нардепи вимагали, щоб воно не супроводжувалося збільшенням навантаження. Цю правку погодили буквально в останній момент.
На оборону в бюджеті заклали 2,8 трлн грн – стільки ж, як і торік у стартовій версії. Водночас перед голосуванням перерозподілили 1 млрд грн з програми військового резерву на закупівлю техніки та спорядження.
Також депутати відстояли норму щодо ПДФО для громад – 64%, а не 60%, як пропонувалося спочатку. Окремо було додано 244 млн грн для Бюро економічної безпеки.
Разом із цим у бюджеті залишилися спірні статті, які і стали головним предметом політичних атак:
- 1,5 млрд грн на телемарафон
- фінансування програми національного кешбеку
- зимова «тисяча» підтримки
- 4 млрд грн на стратегічні комунікації
Саме ці рядки бюджету опозиція називала символом викривлених пріоритетів воюючої країни.
Державний кошторис ухвалено. Але політичні наслідки цього голосування ще довго даватимуть про себе знати.
Залишити коментар