Попри заборону на політичну агітацію в освіті, що прямо прописана в українському законодавстві, окремі депутати продовжують активно демонструвати свою «турботу» про школи та університети. Під виглядом благодійності навчальні заклади отримують брендовані подарунки – від блокнотів до цукерок – а політики забезпечують собі помітність.
Щороку такі історії повторюються. Вони стають особливо масовими у період шкільних свят або ювілеїв, коли вчителі та учні раптом отримують пакунки з логотипами фондів, що напряму асоціюються з конкретними депутатами. Формально це вже не політична реклама, але фактично – спосіб обійти закон.
Чому «благодійність» викликає питання
Український закон чітко визначає межі. Стаття 31 Закону «Про освіту» забороняє поширювати у школах будь-які матеріали, що мають назви, символіку або ознаки політичних партій чи згадують їхніх представників. Попри це, окремі політики продовжують працювати у сфері, де їхня присутність мала б бути мінімальною.
Допомога школам часто оформлюється не від імені депутата, а через благодійні організації, які вони ж і створили. Закон дозволяє існування таких фондів, але передбачає важливу умову – вони не можуть діяти від імені партії чи займатися агітацією.
Утім, саме через такі структури виникають сумніви щодо прозорості. ГО та фонди не зобов’язані розкривати детальні фінансові звіти. Це створює потенційний ризик: політики можуть використовувати їх як зручні інструменти для прихованого фінансування або непрямої агітації. Публічність мінімальна, відповідальність розмита, а брендована «допомога» працює на імідж обранців.
Окремо піднімається й моральний аспект. Разові подарунки не є системною підтримкою освіти, а більше схожі на спробу закріпитися у свідомості виборців. Справжня державна політика в освіті передбачає довгострокові програми й стабільне фінансування, а не чайники та пакунки цукерок, вручення яких супроводжується фотографіями в соцмережах.
Як виглядає персональний «знак уваги»
Одним із найяскравіших прикладів став випадок із подарунком, який отримав професор одного із закарпатських університетів. До його ювілею йому надіслали цілу коробку «уваги»: чашку з портретом Олексія Гончаренка, листівку, подяку та цукерки з тією ж наліпкою. Про це викладач повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Схожі історії з’являлися й раніше. Дехто публікував фото отриманих подяк, інші – брендовані блокноти з логотипом «Гончаренко центру». На документах поруч із формулюваннями про багаторічну працю та громадянську позицію часто стоїть підпис: «народний депутат України» або «засновник мережі “Гончаренко центрів”».
«За багаторічну плідну працю та активну громадянську позицію», – зазначалося в одній із подяк, надісланих від імені народного депутата.
Для освітніх установ такі подарунки не завжди є проблемою, але для законодавства та етичних стандартів – це сіра зона, у якій політичний піар маскується під благодійність.
Попри прямі норми закону, такі практики продовжують існувати. Поки ж вибори неможливо провести, депутати шукають інші формати нагадати про себе – і школа, як показує практика, залишається одним із найзручніших майданчиків.
Залишити коментар