Медична реформа, що мала гарантувати безоплатне лікування українцям, дала збій у найвразливішому місці – там, де на допомогу чекала 85 річна жінка з переломом кульшового суглобу. Її історія оголила проблему, яка давно болить пацієнтам: «гроші йдуть за пацієнтом», але не завжди доходять до нього вчасно.
Попри рекордні 175,5 млрд грн, закладені в бюджеті на фінансування Програми медичних гарантій у 2025 році, українці й далі стикаються з відмовами, затягнутими діагнозами та вимогою платити за безоплатні послуги. Історія Катерини Заєць з Требухова стала показовим прикладом того, як правильно виписані алгоритми розбиваються об байдужість та бюрократію.
Півтора місяця без швидкої і без лікування
Катерина Заєць, 85 річна мешканка Броварського району, пережила те, чого не повинна переживати жодна людина похилого віку. Вона неодноразово викликала швидку, але бригади екстреної медичної допомоги не приїжджали. Лише через півтора місяця після першого звернення лікарня зробила жінці рентген, який підтвердив перелом кульшового суглобу.
Попри сильний біль і підтверджений діагноз, їй відмовили у госпіталізації, не видали жодного документа про обстеження і відправили додому. При цьому сімейна лікарка ще до рентгену встановила правильний діагноз і видала направлення на стаціонар.
НСЗУ: механізми контролю є, але скарги від пацієнтки не надходило
Після запиту журналістів Національна служба здоров’я надала офіційне пояснення. У відповіді за підписом голови НСЗУ Наталії Гусак вказано, що служба розпочала збір інформації від:
- Київського обласного центру екстреної допомоги
- Броварської багатопрофільної клінічної лікарні
- Броварського центру первинної медико-санітарної допомоги
Водночас там зазначили, що офіційна скарга від Катерини Заєць не надходила, а тому НСЗУ не має повної картини та не може поновити її права без відомостей від обох сторін.
Як має реагувати система на виклик: алгоритм, який не спрацював
За Програмою медичних гарантій, бригада екстреної допомоги повинна реагувати на будь-яке повідомлення про загрозу життю. Алгоритм передбачає оцінку стану пацієнта, фіксацію показників, визначення потреби в госпіталізації та, за необхідності, координацію з лікарнею.
НСЗУ визнала, що у випадку з пані Катериною цей алгоритм не був реалізований належним чином.
Чому пацієнтка не отримала результатів рентгену
Медичні знімки та їх описи є власністю пацієнта. Лікарня зобов’язана видати результати рентгену у друкованому вигляді або на електронному носії – на вимогу пацієнта. У випадку Катерини Заєць цього не зробили, що є прямим порушенням умов договору з НСЗУ.
Безоплатне ендопротезування: інформація, яку приховали
У Броварській лікарні пацієнтці не повідомили про можливість безоплатної заміни кульшового суглобу та про наявність черги на такі операції. НСЗУ наголосила: лікарі зобов’язані пояснювати пацієнтам усі доступні безоплатні варіанти лікування.
Інформація про безоплатні послуги має бути у відкритому доступі – у реєстратурі, на стендах і на офіційному сайті медзакладу.
Куди скаржитися: офіційний перелік можливостей
Громадяни, чиї права на медичну допомогу порушено, можуть звертатися до низки інституцій. Скарга може бути подана:
- до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77
- на електронну пошту [email protected]
- поштовим листом до НСЗУ
- до керівника Центру екстреної медичної допомоги
- до департаменту охорони здоров’я або військової адміністрації області
- до Міністерства охорони здоров’я
- до правоохоронних органів у разі шкоди здоров’ю
- до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
Яка відповідальність загрожує медзакладам
НСЗУ застосовує різні заходи впливу – від обов’язкового плану усунення порушень до припинення договору з лікарнею. Серед можливих санкцій:
- повернення надміру отриманих коштів
- тимчасове зупинення оплати за пакетом послуг
- розірвання договору з медзакладом
- штрафи за вимагання оплати за безоплатні послуги або маніпуляції з документацією
- передача матеріалів до правоохоронних органів
Проблема ширша за один випадок
НСЗУ визнає, що реформа медицини створила нові стандарти, оновила автопарк швидких і запровадила цифровий моніторинг викликів. Але людський фактор, недотримання процедур та слабка координація між ланками медицини все ще залишають пацієнтів у зоні ризику.
«Дотримання алгоритмів визначає, наскільки оперативно людина отримує допомогу», – наголошує НСЗУ.
Поки ж реформа працює нерівномірно, літні та самотні люди залишаються найбільш вразливими. Історія Катерини Заєць – нагадування про те, що реальні зміни в медицині починаються не в бюджетних таблицях, а з уважності до кожного пацієнта.
Залишити коментар