Понад півтора року рідні чекали звістки від Ігоря Якимчука, сподіваючись на диво. Та нещодавно підтвердився збіг ДНК — Герой загинув у Донецькій області під час виконання бойового завдання.
Щодня о 9-й ранку Україна вшановує пам’ять усіх, хто віддав життя у боротьбі з російськими загарбниками. Сьогодні згадують солдата Ігоря Якимчука — людину, для якої служіння Батьківщині стало справою честі.
Йому було лише 40 років. Ігор загинув 31 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання у Донецькій області. З того дня минуло 17 місяців пошуків і надії. І лише зараз рідні дізналися гірку правду — тіло Ігоря вдалося ідентифікувати за результатами ДНК-експертизи.
Ігор Якимчук народився 19 грудня 1983 року у селі Острожани Черкаської області, а зростав і навчався у місті Корець на Рівненщині. Закінчив місцеву школу із золотою медаллю. Здобув вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого.
Після строкової служби у військовій частині Держспецзв’язку Ігор працював помічником судді Корецького районного суду. Згодом перейшов у бізнес — займався підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі. У вільний час захоплювався спортом, особливо футболом, виступав за команду «Радон» і представляв рідний район на змаганнях.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Ігор не залишився осторонь — добровільно став до лав Національної гвардії України. Служив стрільцем, виконував бойові завдання на сході країни. Побратими згадують його як відповідального, спокійного й мужнього воїна.
«Найдорожчим для Ігоря завжди була родина. Найбільше він любив свою донечку Яну. Поважав сімейні традиції, був найкращим сином, старшим братом і справжнім другом. Сильний духом і щирий серцем», – розповіла його сестра Інна.
Прощання з полеглим Героєм відбулося у неділю, 2 листопада, на майдані Незалежності у Рівному. Провести Ігоря в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими й мешканці громади. Поховали військовослужбовця на кладовищі у місті Корець — на землі, де минуло його дитинство.
Пам’ять про Ігоря Якимчука — приклад відданості, людяності й любові до України. Його ім’я назавжди залишиться у серцях тих, хто знав і шанував його.
Залишити коментар