У Верховній Раді минулого тижня вдалося заблокувати небезпечну правку, яка могла б дозволити будівництво вітряків у Карпатах без проведення обов’язкової оцінки впливу на довкілля. Для ухвалення змін не вистачило одного голосу — «за» проголосували 225 депутатів при необхідних 226. Проте експерти попереджають, що спроба протягнути цю норму може повторитися.
Та вітряки — не єдина загроза для гірських ландшафтів. Місцева влада продовжує незаконно роздавати землі, які мали б залишатися у власності держави. Один із найяскравіших прикладів — полонина Крачунєска на схилах Свидовця, де наближені до олігарха Ігоря Коломойського забудовники планували звести масштабний курорт. Їм активно сприяли чиновники на місцях, поки ситуацію не зупинило рішення Верховного Суду. Втім, після цього розпочалася кампанія дискредитації екоактивістів, яку, за словами захисників природи, підтримував нардеп Олександр Дубінський.
Попри судову заборону, небезпека забудови залишається. Полонина Крачунєска, розташована поруч із Драгобратом, досі перебуває у приватній власності. Гуцули, які тут випасають овець і виготовляють традиційну вурду, навіть не здогадуються, що користуються чужими паями — будь-якої миті їх можуть позбавити землі.
Ці землі були виведені у приватні руки ще 2012 року за розпорядженням тодішнього голови Рахівської райдержадміністрації Дмитра Андріюка, який представляв Партію регіонів. Разом із головою села Чорна Тиса Іваном Павлючком та директором Ясінянського держлісгоспу Василем Теличуком він сприяв тому, щоб ділянки отримали родичі та близькі соратники чиновників. Загальна площа переданих земель становить близько 20 гектарів.
Справу про незаконне відчуження полонини розслідують правоохоронці з 2019 року. Частину ділянок уже перепродали, а деякі намагалися продати повторно. Ціна однієї ділянки площею 2 гектари сягала $90 тисяч. Після розголосу оголошення про продаж зникло, однак спроби продати землю, за даними активістів, не припинилися.
У 2020 році 11 ділянок арештували, заборонивши будь-які дії з ними. Але минулого року Ужгородський міськрайонний суд зняв арешт з однієї з них. На цій території фахівці «Української природоохоронної групи» виявили сліди самовільних рубок старих смерек. Хто саме це зробив — досі невідомо.
Еколог Андрій Тупіков пояснює, що подібні вирубки часто проводять навмисно, щоб ускладнити надання природоохоронного статусу території: «Це стандартна схема. Щоб показати, що ліс уже не має природної цінності, його просто нищать. Потім власники кажуть — тут давно нічого не росте, отже можна будувати. Так землю поступово готують під забудову».
Рішення Верховного Суду від жовтня 2024 року мало би зупинити забудову Свидовця, але розробка детального плану території триває. Як повідомив керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан, триває кримінальне розслідування, яке контролює прокуратура області. У разі виявлення підстав прокуратура вимагатиме повернення ділянок у державну власність.
Біологиня Іра Шпаковська наголошує, що Крачунєска є важливою частиною екосистеми: «На полонині є струмки, які живлять річку Чорна Тиса. Тут альпійські луки, високогірні ліси, рідкісні рослини. Якщо дозволити забудову — ми втратимо унікальний природний баланс. Саме тому ми ініціювали створення заказника «Вільний Свидовець»».
Французький фермер і активіст руху Free Svydovets Орест Десь Соль, який понад 20 років мешкає в Карпатах, зазначає: «Свидовець — це не просто гори, це живий дім для людей і природи. Тут поколіннями гуцули пасуть худобу, роблять сир, зберігають традиції. Якщо побудують курорт — це все зникне. Ми ризикуємо втратити воду, ліси, життя». Він також додає, що «закон Ігоря Мазепи» лише ускладнює повернення незаконно приватизованих земель, вкрадених понад 10 років тому.
Саме цей закон, ухвалений під номером 4292-IX, передбачає, що держава не може оскаржувати передачу землі, якщо з моменту оборудки минуло понад десять років. Якщо ж строк менший — місцева влада повинна внести на рахунок суду депозит у розмірі ринкової вартості ділянки. Для гірських громад, таких як Ясінянська, це непосильна сума — у випадку з Крачунєскою понад $90 тисяч за кожну ділянку. Таким чином, прокуратура фактично позбавлена можливості діяти.
Голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук відкрито підтримує ідею будівництва курорту: «Це інвестиція у розвиток громади. Нам потрібно наповнювати бюджет і створювати робочі місця. Без таких проєктів ми не зможемо рухатися вперед».
Але екоактивісти переконані, що це прикриття для узаконення старих корупційних схем. Адже серед авторів закону — нардеп Ігор Фріс із «групи Коломойського». Його сім’я, за даними журналістів Bihus.info, має бізнес, пов’язаний із забудовою зелених зон. Сам Коломойський через підсанкційне ТОВ «Скорзонера» уже десять років проявляє інтерес до Свидовця.
Тому не дивно, що «закон Ігоря Мазепи», який формально мав захищати добросовісних набувачів, фактично легалізує вкрадені землі. Європарламент уже висловив стурбованість цим законом, назвавши його механізмом «узаконення незаконно привласненого майна».
Якщо ситуація не зміниться, Карпати ризикують стати новою «будівельною Меккою» для олігархів, а полонини — черговими бетонними джунглями, замість яких колись шуміли праліси і дзюрчали гірські струмки.
Залишити коментар