У Києві триває реорганізація медичної сфери. Під скорочення потрапило хірургічне відділення №4 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Відповідний наказ підписав директор закладу Віктор Дорош, і вже з 10 жовтня 2025 року зміни офіційно набирають чинності.
Рішення залишило без роботи частину хірургів, медичних сестер та санітарок. Закривається підрозділ, який спеціалізувався на гнійній хірургії – складних патологіях, ускладнених інфекційними процесами, серед яких ампутації, гангрени та тяжкі післяопераційні ускладнення.
Невигідна хірургія для держави
Київська лікарня швидкої допомоги відзначила цьогоріч 40-річчя. Це одна з п’яти надкластерних установ столиці поряд з Олександрівською лікарнею та міськими клінічними лікарнями №1, №7 і №12. Поняття «надкластерної лікарні» з’явилося після медичної реформи 2022 року, коли набрав чинності законопроєкт №6306. Він скасував радянську систему розподілу медзакладів і встановив нову трирівневу структуру: загальні, кластерні та надкластерні лікарні.
Надкластерні установи формуються шляхом об’єднання кількох лікарень, що дозволяє економити кошти на адміністративних підрозділах. Водночас саме лікарів скорочують у першу чергу. Так, у 2018 році у «швидкій» закрили відділення спецтравми, яке приймало здебільшого безхатченків. Тепер лікарня позбавляється й гнійної хірургії.
«Національна служба здоров’я України майже не фінансує подібні випадки. Це невигідна медицина, і від таких відділень відмовляються», – пояснює колишній військовий хірург, а нині начальник медичної служби Київської міської лікарні №10 Данило Михайлов.
Попередні скорочення та нові втрати
Закриття гнійної хірургії у столиці відбувається не вперше. У 2020 році під час підготовки до пандемії Covid-19 лікарня №3 позбулася відділення кістково-гнійної хірургії, а також сепсис-центру. Тепер аналогічна доля спіткала відділення №4 лікарні швидкої допомоги.
Хірург Марія Стеценко, яка має понад 20 років стажу, зазначає, що тиск на персонал тривав роками: «Нас поступово переводили на 0,75 чи пів ставки. У результаті довелося працювати у двох клініках одночасно. У наказі написано, що можна перейти на вакантні посади, але їх немає. Хоча нещодавно взяли інтерна. Якщо потраплю під скорочення, подаватиму до суду».
У відділенні працювало близько 30 осіб, серед них дев’ять хірургів. Після ліквідації частина спеціалістів піде у приватні клініки, решту, ймовірно, мобілізують.
Навантаження на лікарів під час війни
Скорочення відбувається в умовах, коли до Києва щотижня доставляють сотні поранених військових із Дніпра, Харкова та Сум. Лікарня швидкої допомоги приймає до 75 бійців щотижня. Тепер, за словами хірурга-травматолога Андрія Гвоздинського, обслуговувати їх доведеться меншою кількістю лікарів: «У нас залишаються три хірургічні відділення замість чотирьох. Тобто фахівців стане на 25% менше».
Попри критику, адміністрація лікарні називає зміни «внутрішніми питаннями реорганізації». Директор Віктор Дорош відмовився від детальних коментарів. Тим часом лікарі наголошують: у воєнний час звільняти досвідчених хірургів – небезпечний крок, який може вплинути на якість і швидкість надання допомоги пораненим та цивільним пацієнтам.
Залишити коментар