Каштани, які десятиліттями були невід’ємним символом столиці, дедалі рідше можна побачити на вулицях Києва. Причини такого зникнення пов’язані не лише з природним старінням дерев, але й із системною відсутністю їх оновлення. Про це розповів кандидат біологічних наук, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка Микола Шумик.
За його словами, більшість київських каштанів були висаджені ще в середині або на початку ХХ століття. У міських умовах середня тривалість життя такого дерева — приблизно 70–80 років. Тож природне відмирання старих насаджень є неминучим. Проблема у тому, що останні десять років нових каштанів практично не висаджують, і через це кількість дерев поступово скорочується.
«Дерева, як і всі живі організми, старіють. Але якщо раніше загиблі дерева замінювали новими, то тепер цієї практики майже немає», — пояснив біолог.
Шкідники та хвороби погіршують ситуацію
Крім природного старіння, на стан київських каштанів впливають шкідники та несприятливе міське середовище. Найбільшої шкоди завдає каштанова міль — комаха, яка поїдає листя дерев і значно ослаблює їх. Окрім того, листя каштанів страждає від некрозів — відмирання тканин, що виникає через спеку, забруднене повітря та загальне ослаблення імунітету дерева.
«Якщо дерево здорове, воно здатне самостійно боротися з більшістю проблем. Але нинішні умови ускладнюють цей процес — шкідники, спекотне літо, недостатній догляд і брак поливу роблять свою справу», — зазначив Шумик.
Вплив війни та кліматичних умов
Війна також залишає свій слід — хоча каштани не чутливі до забруднення повітря, вони страждають від механічних пошкоджень, спричинених вибухами чи уламками. Водночас холодна весна цього року не спричинила суттєвих проблем із квітуванням. Лише окремі молоді листки могли постраждати від заморозків, однак загалом дерева квітнули як зазвичай.
Найбільше каштанів збереглося в центрі Києва — саме там ростуть найстаріші екземпляри. На Лівобережжі ж, де переважають піщані ґрунти, каштани приживаються гірше: ґрунт не забезпечує потрібного живлення, а рівень забруднення повітря ще вищий. Як результат — менше дерев і частіші випадки їх загибелі.
Фахівець закликає до активнішого озеленення та висаджування нових дерев: лише так можна зберегти зелене обличчя столиці й уникнути ситуації, коли київські каштани стануть лише згадкою з минулого.
Залишити коментар