На фасаді школи №220 у Голосіївському районі столиці розташоване мозаїчне панно авторства художника-монументаліста Анатолія Воробйова. Цей витвір — одна з трьох його збережених робіт у Києві. Однак наразі мозаїка перебуває під реальною загрозою демонтажу. Про це повідомила дослідниця модерністської архітектури Ельміра Еттінгер.
За її словами, йдеться не просто про окремий художній об’єкт, а про елемент візуального коду міста, якому має бути надано захист як об’єкту культурної спадщини. Втім, попри офіційні заяви столичних чиновників про підтримку монументального мистецтва, саме це панно можуть навмисне знищити.
Офіційна позиція і суперечлива логіка
Київська міська рада неодноразово наголошувала на важливості збереження мозаїк, які прикрашають міські фасади, називаючи їх невід’ємною частиною модерністської спадщини. Проте ситуація з панно на школі №220 йде врозріз із цими заявами. Причиною для демонтажу, як зазначено в документах, є нібито технічна небезпека — фрагменти мозаїки частково відшарувалися від стіни.
Ельміра Еттінгер вважає це маніпулятивним поясненням. Вона наголошує, що після кількох десятиліть без реставрації подібне відшарування є природним і не потребує радикальних дій.
«Руйнувати мозаїку лише через відсутність догляду — це як зносити пам’ятник, який потемнів від часу, замість його очищення», — заявляє дослідниця.
Більше того, обґрунтування демонтажу зводиться до попередження можливого обстрілу. Мовляв, краще зняти мозаїку самостійно, ніж дочекатися її руйнування внаслідок атаки. Така позиція викликає обурення серед фахівців.
Приклади збереження і професійного підходу
Панно на школі №220 — не єдина робота Воробйова в Києві. Дві інші його мозаїки вдалось зберегти завдяки свідомому ставленню до культурної спадщини:
- Школа №143 на Оболоні: під час утеплення фасаду працівники обійшли мозаїку, незважаючи на її складну структуру. Рішення зберегти роботу стало одним із перших вдалих прикладів інтеграції спадщини в нові проєкти.
- Київське вище професійне училище технологій і дизайну: радянські символи було замінено у мозаїці в рамках декомунізації, але основну композицію збережено. Так мозаїка отримала нове прочитання без втрати художньої цінності.
На думку Еттінгер, збереження мозаїки на школі №220 також можливе. Вона закликає залучити до процесу реставрації фахівця Олександра Богомаза — досвідченого майстра, який вже працював із подібними об’єктами та здатен повернути мозаїці первісний вигляд.
Позиція експертів і подальші кроки
Наразі мозаїка Воробйова внесена в перелік об’єктів, якими займається експертна група з охорони монументального мистецтва при Київраді. Минулого року комісія ініціювала безстрокове продовження роботи цієї групи. Утім, як показує ситуація в Голосіївському районі, сам факт перебування у фокусі експертів ще не гарантує збереження.
Еттінгер звертається до міських чиновників та культурної спільноти із закликом втрутитися, зупинити демонтаж і забезпечити панно гідну реставрацію.
На цьому тлі у Києві продовжуються інші ініціативи зі збереження спадщини. Нещодавно завершився етап оцифрування документації щодо Гостиного двору — знакової пам’ятки, що досі залишається без реставраційних робіт, попри передання її у відання Міністерства культури. Цей приклад, як і випадок із мозаїкою, ілюструє, що реальний стан справ із охороною спадщини часто суперечить офіційним деклараціям.
Залишити коментар