Адміністрація Дональда Трампа дедалі чіткіше сигналізує про зміну підходу до війни в Україні. Якщо раніше Вашингтон виконував роль активного посередника у міжнародних зусиллях, то тепер робить ставку на прямий діалог Києва з Москвою. Це створює для України нову політичну розтяжку – між очікуваннями союзників, загрозами російського шантажу та внутрішньою легітимністю переговорного процесу.
США більше не хочуть бути посередниками
Заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса та речниці Держдепу Теммі Брюс прямо свідчать: Вашингтон більше не планує виступати координатором переговорів між Києвом і Москвою. Американська сторона пропонує сторонам самостійно презентувати свої ідеї миру і «прямо розмовляти одне з одним».
Паралельно Москва активізувала риторику про «готовність» до переговорів з Україною. Цікаво, що Кремль більше не згадує про «нелегітимність» Володимира Зеленського і начебто готовий говорити без посередників. Однак все це супроводжується умовами, які суперечать самій ідеї перемовин: контроль над окупованими територіями, припинення західної допомоги тощо.
Двійне послання Кремля
Російські посадовці у традиційній для себе манері висловлюються суперечливо. Дмитро Пєсков чекає сигналу з Києва, Сергій Лавров називає пропозицію триденного перемир’я на 9 травня «початком діалогу», а постпред РФ в ООН Василь Небензя одночасно згадує про «нелегітимність Зеленського» і «готовність до контактів». Усе це нагадує спробу нав’язати переговори без чіткої мети і з невизначеними результатами.
Москва намагається створити враження, що процес рухається, а відмова України від участі – нібито прояв «непоступливості». У такому сценарії Кремль сподівається виграти дипломатичну партію, переклавши відповідальність за відсутність миру на Київ.
Офіційна позиція України: переговори можливі, але не з Путіним
Київ утримується від жорстких заперечень, однак наголошує на умовах. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до перемовин, щойно Росія справді припинить вогонь. Пряма зустріч із Путіним унеможливлена через чинний указ президента Зеленського від 2022 року, що забороняє будь-які контакти з ним. І навіть якщо документ буде скасовано, це викличе політичні суперечки всередині країни.
«Росія хоче поставити нас на розтяжку. Їм вигідно вести перемовини сам на сам – це зручніше для тиску й шантажу», – пояснює нардеп Олександр Мережко.
Інший аспект проблеми – зміст можливих переговорів. За словами експерта Михайла Пашкова, Росія не шукає компромісу, а навпаки – використовуватиме контакт для звинувачень. Крім того, питання, які РФ прагне вирішити (зняття санкцій, розмороження активів), не під силу вирішити Києву.
Чи готова Україна до прямого контакту?
Аналітики сумніваються, що швидкий початок переговорів можливий без ґрунтовної підготовки. Ідеться не лише про припинення вогню, а й про відновлення довіри, яка була зруйнована ще у 2022 році. Як наголошує Костянтин Грищенко, ексміністр закордонних справ, Росія прагне під прикриттям діалогу реалізувати власний порядок денний – не завершити війну, а отримати дипломатичну перевагу.
Українська влада має уникнути ситуації, коли вона втягнута у процес, на який не може впливати. За відсутності реального припинення бойових дій і збереження гібридного тиску з боку РФ, будь-який формат перемовин наразі виглядає як політична пастка.
Наступні тижні стануть критичними – особливо на фоні ймовірного розгортання нової хвилі «мирних ініціатив» з боку Москви і зростаючого тиску з Вашингтона. В цьому контексті питання для України вже не лише про сам формат переговорів, а й про збереження суб’єктності в їх організації.
Залишити коментар