Одеський драмтеатр продовжує тиснути на студентів-режисерів через дипломну постановку п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Директорка закладу Олена Шрамко-Пушкіна ініціювала процес проти Андрія Гришина, залучивши навіть університетське керівництво. Справа набула несподіваного повороту з погрозами судами та звинуваченнями у тяжких злочинах. Це виглядає як спроба цензури.
Реакція на критику та перші кроки конфлікту
Адміністрація театру вкрай негативно сприйняла висвітлення своїх внутрішніх процесів у пресі. Замість діалогу з митцями, керівництво театру спрямувало офіційну скаргу до вишу, де навчається режисер. Андрій Гришин пояснює – використання диктофонних записів стало вимушеним кроком після відмови надати протоколи. За його словами, заклад діяв без підписаних угод, що фактично розв’язало руки адміністрації для тиску.
Студент згадує, як вибір твору спочатку схвалили, проте згодом його ж почали критикувати члени художньої ради. Дискусії на раді, за наявними даними, велися виключно російською мовою. Окрім антиукраїнської риторики, там лунали сумнівні тези про Голодомор та випади в бік мешканців західних регіонів України. Знущальний тон обговорень лише підкреслив глибину ідеологічного розколу між сторонами.
Спроби звинувачень та абсурдні претензії
У червні ситуація загострилася — директорка надіслала претензію, де звинуватила режисера у державній зраді та розпалюванні ворожнечі. Гришин вважає такі закиди абсурдними, адже сатиричний твір Куліша лише викриває зраду ідентичності. Юристи університету не вбачають у постановці жодного складу злочину. Режисер наголошує: він свідомо працював в умовах війни та виїхав з окупованого Маріуполя самотужки.
Паралельно з цим керівництво театру виявилося небайдужим до долі російської культури в Україні. Зокрема, було зафіксовано вкрай зневажливе ставлення директорки до постаті Леся Курбаса, якого вона назвала «терористом». Водночас демонтаж пам’ятника Пушкіну вона сприйняла як власну трагедію. Наразі мовний омбудсмен вже розпочав офіційну перевірку діяльності установи.
Тиск на медіа як інструмент захисту
Намагаючись нівелювати репутаційні втрати, керівництво театру вимагає від журналістів видалення матеріалів та публікації спростувань. Аргументи стосуються нібито незаконного запису обговорень та неточностей у написанні прізвищ. Народний артист Олег Школьнік, який очолює художню раду, також приєднався до кампанії з вимогою видалити критику. Дивує спосіб надсилання претензій — документи приходять із дивних адрес.
Залишити коментар