Чотири предмети за чотири години – такий формат тестування. Математику, українську мову та історію України складають обов’язково. Четверту дисципліну випускник обирає самостійно. Це серйозне випробування. Тим паче зараз, коли підлітки тривалий час навчалися онлайн. До цього додаються воєнні реалії, нічні обстріли та високі ставки. Адже іспит визначає майбутнє кожної дитини.
Український центр оцінювання якості освіти розробив цей інструмент. Директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко прокоментувала ситуацію навколо тестування. Щороку з травня починаються бурхливі обговорення. Суспільство сперечається про складність завдань та “хитрі” запитання. Лунають навіть думки про повернення до звичайних іспитів. Дехто вважає, що тест навмисно блокує вступ. Проте сезонний галас навколо іспитів є цілком очікуваним.
Еволюція від паперового ЗНО до сучасного формату
Попередником сучасного НМТ було класичне зовнішнє незалежне оцінювання. Воно повноцінно запрацювало у 2008 році. Його метою було створення справедливих умов для абітурієнтів. Отримані результати ставали головною перепусткою до університетів. Без сертифікатів вибір вищих навчальних закладів залишався обмеженим. Тодішній іспит перевіряв аналітичні здібності. Він містив завдання, які вимагали від підлітків розгорнутих відповідей.
Паперовий формат ЗНО теж мав чимало недоліків. Помилка у бланку коштувала дорого. Окремі дискусії викликали відкриті питання та вагові коефіцієнти. Додаткові бали нараховували за регіональним принципом від 1,00 до 1,07. Галузевий коефіцієнт становив 1,02. Предметні показники коливалися в межах 0,1 – 0,5. Ці мінімальні цифри часто вирішували долю вступника. Тож скандали супроводжували систему оцінювання завжди.
Залишити коментар